Сторінки

1 лютого 2011 р.

Жизнь незрячих в Европе и Украине на примерах политика и библиотекаря

 статья из Deutsche Welle
(курсив мой )

У царстві темряви: як живеться незрячим в Україні та у Європі

 Їх обох рятує палиця і окуляри. А найперше - здобута освіта і робота. Паралельний вимір життя незрячих у Європі та Україні: на прикладі політика-бізнесмена Стіґа та бібліотекаря Юрія.

Якщо не бачити Стіґа Хедлунда і лише слухаюти його біографію, можна подумати, що цей швед - такий собі везунчик долі: успішний у кар’єрі та щасливий у подружньому житті. Кілька років поспіль він працював депутатом місцевої ради містечка Гапаранди, що на півночі Швеції, і нині розпочинає власний бізнес. Має люблячу дружину і не менш вірного собаку Тінґо.

Незрячі у Швеції: усі шанси для успішної кар'єри


Стіґ Хедлунд зробив успішну кар'єру, незважаючи на свою незрячість
Стіґ Хедлунд зробив успішну кар'єру, незважаючи на свою незрячість
Стіґ Хедлунд зробив успішну кар'єру, незважаючи на свою незрячість

Позатим Стіґ від народження – сліпий, і те, що для зрячої людини зазвичай не становить труднощів, йому завжди давалося завдяки надзусиллям: здобуття освіти чи ведення побуту. І собака, до слова, у цій історії не просто "домашній улюбленець", а життєва необхідність, бо він - головний поводир у домі; дружина Стіґа Наталя - теж незряча.

Звісно, у цій історії не все залежить від волі однієї людини. Швед погоджується, що керівну роль у створенні умов для самореалізації відіграє соціальна антидискримінаційна політика держави, підґрунтя якої заклали ще у 1960-х роках:
"Протягом останніх десяти років у Швеції відбулися доленосні зміни. Наприклад, фінансування шведських бібліотек, які продукують книги шрифтом Брайля та talking books, здійснюється повністю коштом держави. Тому щороку з`являється 6500 аудіокниг та 1500 книг крапково-рельєфним шрифтом. Водночас наукові дослідження, які відбувалися у скандинавській країні, зумовили створення програвача нового покоління для незрячих формату daisy.

В Україні сліпі діти вчаться по старих підручниках, практично нема брайлівського друку
В Україні сліпі діти вчаться по старих підручниках, практично нема брайлівського друку
Не лише Швеція дбає про незрячих, створюючі інтегровані дитячі садки для здорових і хворих дітей, забезпечуючи університети обладнанням і матеріалами для людей зі спецпотребами. У когорті європейських країн, які забезпечують гідні умови життя для цієї категорії населення, перебуває Німеччина з її системою квот, пояснює Стіґ Хедлунд:  "Якщо до штату певної структури не входить 4-5 осіб з особливими потребами, то роботодавець змушений платити певну суму з доходу на користь суспільства." Саме тому, пояснює далі Хедлунд, інваліди у Німеччині отримують необхідні технічні засоби, адже ж грошей на це вистачає.

Незрячі в Україні - ставлення "наче до прокажених"
За Радянського Союзу "УТОСу", або Українському товариству сліпих, власних коштів теж не бракувало. Адже соціальні видатки цієї громадської організації фінансувалися не з держбюджету (як віднедавна), а за рахунок власних доходів з діяльності 72 учбово-виробничих підприємств, де були зайняті 25 000 осіб.

Нині через низьку конкурентноздатність вироблених товарів, в основному народного вжитку, зайнятість серед людей із спецпотребами на цих промислових об’єктах впала майже у п’ять разів. А де, як не на цих підприємствах незрячі люди мали б почуватися повноцінними кадрами? – запитує Юрій Вишняков, директор Республіканської бібліотеки для сліпих імені М.Островського: "Людина отримує вищу освіту, а де потім працевлаштовуватися? Мені здається, як до прокажених ставляться. Ніхто не хоче брати незрячу людину на роботу".
Малі доходи учбово-виробничих підприємств "УТОСу" і недофінансування з держбюджету зумовили і брак аудіо- та друкованих матеріалів для усіх категорій незрячих, яких, наприклад, при Київському будинку звукозапису ще тридцять років тому виготовляли чи не найбільше у всьому СРСР. За роки незалежності продуктивність цієї структури впала до 12-14 найменувань на рік, протягом останніх півтора року вона взагалі призупинила діяльність.

У Харківському відділі типографії "Освіта", що опікувалася виданням книг для спецінтернатів, справи теж не ліпші, каже Юрій Вишняков: "От були премії: "Коронація слова", "Книга року", "Конкурс Бі-Бі-Сі" - і от хочеться прочитати ці книжки – і "Ворошиловград", і ту ж Забужко. Прочитати їх буде майже неможливо, поки їх не озвучать."

Статистика про незрячих відсутня
За словами Вишнякова, діти вчаться по старих підручниках, "практично нема брайлівського друку, майже немає книжок для шкіл для слабозорих дітей великим шрифтом". "Потім - зараз буде тестування. Як незрячим людям складати тестування?" - запитує бібліотекар УТОС.
Обліку незрячих та людей із вадами зору в Україні немає, про цифри можна лише здогадуватися. Зареєстрованих дорослих з глибокими порушеннями зору - майже 50 000. При цьому в Україні шкіл для незрячих дітей – усього п’ять, для слабозорих - близько 30 інтернатів. Але навіть за таких важких умов люди із спецпотребами продовжують боротися за своє "місце під сонцем". Вони вступають до вишів і навіть аспірантури, додає Вишняков. Однак українська держава, на відміну від Швеції чи Німеччини, не створює умов для інтеграції цих людей на університетській лаві чи далі у дорослому житті.

Автор: Євгенія Вятчанінова 
Редактор: Захар Бутирський



Share |

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts with Thumbnails

теги

. "Книжкова шафа" "Сердце матери" #a11y #eBookDay #gaad 140лет 3Д-друк адвокаси анонс Антон Борисов архив аудио аудиокниги аутизм без барьеров белая трость Белозёрка библиография Библиомост библиотека библиотека 2.0 библиотекари библиотеки библиотерапия Билл Гейтс Біла тростина благотворительность блоггинг блогопедия блогосфера буккроссинг буккроссинг. книгообмен веб-дизайн Великобритания видео виїзна бібліотека виставка волонтерство Волошин вспомогательные техноглогии выборы Высоцкий выставка Гаюи геолокация Германия гигиена зрения Григорий Адамов Грин Грузия ГУД дельфинотерапия Диана Гурцкая диджериду дизайн дозвілля без обмежень Донецк доступность е-урядування ЕВРО-2012 Европа Ерошенко ЕС ЖБ живая библиотека живопись зрение ИКТ инваколяска инвалидность Индия инклюзивное образование инновации интеграция интерактив интернет интернет-ресурсы интерфейсы для незрячих информационные технологии информация иппотерапия искусство история кампхіл Канада карта каталог сайтов Каховка кемп кино клуб "Семейная гармония" книги книгоиздание книгообмен Книжкова шафа КНУКиМ Конвенция ООН конкурс контакты конференция краеведение кризис Крым крымские татары культура Латвия лекотека Лина Костенко Литва Львів люди маломобильные читатели Марокко мастер-класс медиа медиагромотность медиация мобильная библиотека мобильные технологии мода музеи музей музыка мы в сми НАІУ наши читатели НГО незрячие неповносправність Новая Каховка новые поступления образование Одесса Олесь Гончар Ольга Скороходова онлайн-справка ООН опрос ориентирование орієнтування особый ребенок Павел пандус периодика писатели плагиат подкаст подкасты Польша право практические занятия практические занятия pcc ридер презентация програма екранного доступу проза ПЭД радио РадиоКавун реабилитация реклама Ремарк Речная звезда Ровно Рубен Гонсалес Гальего сайт СБУ семинар Сердце матери синдром Дауна синдром Ушера синтезатор речи скайп скрінрідер Славское слепоглухота слух сми Соколянский сообщества социальная реклама социальные сети спецбиблиотека спецпотребности спорт справка СРК Прометей статистика стихи сурдо сурдоперевод США тактильная книга тактильные пособия твиттер творчество телетайп ТехКемп техника техника для незрячих тифло тифлокомментирование тифлокраеведение тифлоновости Тифлочас толерантность трансляция транспорт тренинг трудоустройство туризм Туркменистан УБА Украина УТОГ УТОС учеба фандрейзинг Феодосия фестивали флористика фото футбол Харьков Хелен Келлер Херсон хрестоматия Царан цензура цитаты Черкасы Чернобыль читатели чтение Шевченко школа шрифт Брайля экскурсия юзабилити юмор Япония ярмарка accessibility Blogcamp blogday DAISY Digital Libraries e-kniga facebook FLEX Google iBooks Author IFLA iPan_Pensioner IPod JAWS Kapten Mobility LEAP libdayUA Microsoft NVDA Pain RSS Ruby web 2.0