Як зіткати пояс власноруч?

   Чи знаєте ви, що таке бердечко і як з його допомогою можна зіткати набірний пояс? А хлопці та дівчата з ГО «Аутизм. Особливий всесвіт» нещодавно дізналися. На майстер-класі в Гончарівці учасники мали змогу переконатися, що зіткати собі поясок зовсім не складно. До того ж, таким чином можна зробити ще багато корисних речей. Наприклад, цікаву ручку для екосумки, які також виготовляє молодь у рамках пілотного проєкту, започаткованого батьками-членами згаданої ГО, – профорієнтація випускників із РАС.

   Колись пояс був дуже важливою частиною одягу, якій навіть надавали містичного значення. Вона могла не лише захищати, а й давати надприродну силу власнику. Тож не дивно, що й способів виготовлення цього елемента одягу існує чимало. Однією з цікавих технік є плетіння поясів на бердечку – схожого на дощечку з прорізями та дірочками засобу для ткання. На відміну від гобеленового плетіння, узор пояса формують нитки основи, а базується він на простому полотняному переплетенні. Тож із повздовжніх та поперечних смужок формується узор виробу.

   Отже, озброївшись цими знаннями та необхідним інструментом, залишається лише заправити нитки і – до справи. Якщо вам також хотілося б спробувати себе у такому виді ткання і дізнатися більше про наші майстер-класи, звертайтеся у Центр обслуговування користувачів з особливими потребами (І поверх), або за тел.: (0552) 26-63-97

До Інклюзивного лялькового театру завітали журналісти

  На базі бібліотеки імені Гончара вже декілька років поспіль існує ляльковий театр для дітей з розладами аутистичного спектру. За допомогою ляльок учасники пізнають своє тіло, вчаться побутовим навичкам та презентують себе світу. За роки існування театр вже поставив декілька вистав та встиг поїздити на фестивалі по всій Україні. 

  У чому важливість існування подібних ініціатив та як подібні проєкти змінюють життя юних акторів — дивіться у сюжеті від Медіаплатформи "Вгору".

Гончарівка в Ранку на Суспільному

  Ми вже писали про те, що у Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара проводяться заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Навчає майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. А тепер із задоволенням поділимося відеосюжетом, який зняли журналісти телеканалу Суспільне Херсон для передачі Ранок на Суспільному.

НА ДОТИК

У Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара продовжуються заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Проводить їх майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. Минулого четверга ми вкотре мали можливість переконатися у словах Світлани про те, що плетення з намистин може бути дуже захоплюючим. Крім того, ця діяльність розвиває дрібну моторику і, звичайно, просторове мислення. Суттєвою допомогою можуть стати створені майстринею авторські аудіо майстер-класи, за допомогою яких ви насправді зрозумієте, що незважаючи на існуючий стереотип про те, що для плетіння з намистин необхідний чудовий зір, плетння на слух і на дотик також можливе. Заняття адаптовані для людей зі значними порушеннями зору, що може стати в нагоді також і багатьом людям похилого віку, які хотіли б спробувати себе в цьому виді декоративно-прикладного мистецтва. А ще окрім набуття рукодільних навичок майстер-класи дають можливість відчути себе в колі однодумців і отримати радість від спілкування.

Більше читай тут.

 

4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Також у цей день відзначають народження французького  тифлопедагога та творця азбуки, яка зараз використовується у всьому світі, – Луї Брайля.

Коли майбуньому творцю всесвітньовідомого шрифта для незрячих людей було 11 років, у 1820 році, у минулому капітан артилерії Шарль Барб’є звернувся до директора Паризької Національної школи для незрячих дітей і запропонував продемонструвати учням школи «нічну азбуку» – спосіб кодування військових повідомлень, що дозволяв записувати і читати їх у повній темряві. Йому відмовили. Наступного року він звернувся вже до іншого директора, який поставився до пропозиції більш серйозно. Тоді Барбьє виступив перед учнями і запропонував їм спробувати винайдену ним систему запису. Вона виявилась легшою, ніж система Гаюі, яку використовували на той час, а отже сподобалась. Серед учасників цієї презентації був 12-річний Луї Брайль. Він одразу ж запропонував зміни, які б зробили процес письма і читання більш простим, але тоді до зауважень хлопчика не поставилися серйозно.

Багато років Брайль розробляв і вдосконалював той рельєфно-крапковий шрифт, який ми маємо зараз. Вперше початковий варіант шрифта він представив на розгляд у 1829 році. Тоді йому було 20 років. Його було визнано незручним для зрячих викладачів, і лише у 1837 році за вимогою незрячих людей та людей із вадами зору рада знову повернулась до розгляду шрифту.

У його основі лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки. Брайль був талановитим музикантом, викладав музику незрячим і слабозорим людям, на основі принципів, покладених в основу його шрифту, розробив шрифт для запису нот.

Офіційно новий код затвердили аж 1854 року – через два роки після смерті Брайля.

Першою книгою, надрукованою за системою Брайля, була «Історія Франції».

Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара має у своїх фондах видання шрифтом Брайля, зокрема і українською мовою.