Міжнародний день білої тростини
Історія появи білої тростини, безумовно, заслуговує на екранізацію. Бо це історія про силу духу і вчасно надану підтримку.
Вона бере початок в десятиліттях між двома світовими війнами, і можливо, все було трошки не так, як ми описуємо, адже винахід білої тростини приписується різним людям, але найбільш загальнопризнаним винахідником все-таки є фотограф із Брістоля Джеймс Бігс. У 1921 році Джеймс Бігс, молодий фотограф, втратив зір в результаті нещасного випадку. Але крізь свій розпач він дослухався до поради, що дав йому солдат, якого також спіткала втрата зору. Порада колишнього воїна була такою: "Розвивай свою самостійність, виходь з дому один, чим частіше будеш виходити з супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться вийти одному".
Бігс почав ходити самостійно зі своєю звичайною тростиною для прогулянок. Але біда була в тому, що зустрічні перехожі не розуміли, що перед ними незряча людина. Це могло призводити до прикрих випадків. Особливо дошкуляли автомобілі, яких у його місті ставало все більше. Тому, щоб стати більш помітним для перехожих та автомобілістів, Бігс вирішив пофарбувати свою тростину в білий колір.
Деякі джерела, щоправда, стверджують, що така тростина – французький винахід, і використовувати її почали ветерани, які втратили зір під час Першої світової війни. А після того, як 7-го лютого 1931 року в присутності декількох французьких міністрів були подаровані перші дві білі тростини, 5 тисяч таких предметів розіслали по всій Франції людям, які їх потребували. Цього ж 1931 року ротаріанський клуб купив і подарував білі тростини незрячим британцям.
Ще одна віха в історії білої тростини пов’язана із психологом Річардом Гувером, який займався реабілітацією американських військових під час та після Другої світової війни. Він переробив білу тростину на більш довгу, адже так можна вивчати перешкоди та ходити впевненіше. Гувер першим почав розробку методології використання білої тростини як засобу для орієнтування. Він багато спостерігав і експериментував, і, навіть, особисто випробовував тростини й методи, зав'язуючи собі очі.
І зараз, в час технологічних досягнень, які покликані поліпшити життя незрячих людей, біла тростина продовжує залишатись базовою необхідністю для незалежного і продуктивного життя. Вона інформує про нерівності тротуару та перешкоди, а також слугує сигналом для оточуючих.
Важливо не перешкоджати шляху людини з білою тростиною, не направляти в іншому напрямку. Якщо вам здається, що людині не завадить ваша допомога, то замість припущень краще спитати прямо. Чемно запропонуйте: “Дозвольте мені допомогти вам?” і якщо відповідь позитивна, то запитайте, що слід робити.
А ще важливо пам’ятати, що інколи ми можемо не здогадуватися, що людина має проблеми з зором, адже це спектр, а не певний чіткий стан. І не завжди люди з інвалідністю мають при собі білу тростину і окуляри. Тож, якщо перехожий запитує номер автобуса, або ціну товару у крамниці, то найкращим буде ввічливо відповісти на запитання.
Будьмо уважні один до одного кожного дня!