Сторінки

15 листопада 2024 р.

 

16 листопада – Міжнародний день толерантності


   Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме 16-го листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров'я.

   В Декларації дається таке визначення толерантності:

   «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті.»

   Толерантність є основою створення позитивного інклюзивного середовища, де всі можуть почувати себе комфортно. Це розвиває розуміння спільності та міжкультурної взаємодії, сприяє соціальній інтеграції та позитивним взаємовідносинам. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара завжди сприяла розвитку інклюзії і розбудові комфортного і доброзичливого суспільства, продовжує це робити і зараз, у цих надскладних умовах.

   Тож відзначити День толерантності пропонуємо переглядом вистав Інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор» та Інклюзивного лялькового театру. У цьому списку відтворення на ютуб-каналі бібліотеки, звичайно, переважають вистави, які було створено до початку повномасштабного вторгнення, серед них: «Маленький принц», «Як папуги стали кольоровими», «Півень Хвалько», «"Лісова пісня" на новий лад». Але і зараз актори продовжують творити, ставити лялькові вистави, знімати власноруч мультфільми. Про роботу театру на базі артукриття "Незламна бібліотека" пропонуємо вам подивитися сюжет каналу «Суспільне Херсон»:

   "Дивовижні пригоди у підводному світі": учасники інклюзивного театру в Херсоні знімають мультфільми


   Тепер, коли ми навчились літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.

   Б. Шоу, британський письменник
   та драматург, Нобелівський лавреат


12 листопада 2024 р.

 

13 листопада - Міжнародний день незрячих людей



   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я 13-го листопада відзначається Міжнародний день незрячих. За даними ВООЗ, близько 300 мільйонів людей в світі страждає від порушень зору, з них майже 40 мільйонів незрячі люди. За тією ж статистикою, кожні п’ять секунд втрачає зір один дорослий, а кожну хвилину – 1 дитина.

   Міжнародний день незрячих відзначається у багатьох країнах світу з метою привернення уваги суспільства, поширення інформації щодо незрячих людей та їхніх прав. Цю дату було вибрано тому, що саме 13-го листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі, а потім у Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. Він також розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні рельєфні літери, витиснені на щільному папері. І до появи шестикрапкового шрифта Брайля саме унціалом друкувалися книги для незрячих людей.

   На цей час, в Україні працює і щорічно випускає в доросле життя осіб з порушеннями зору 6 шкіл для незрячих дітей та 20 шкіл для слабозорих. У зв’язку із розвитком інклюзивної освіти ситуація дещо змінилася. Щоправда, здебільшого поширення набула так звана індивідуальна форма навчання, і лише зрідка – інклюзивна, через відсутність фізичної можливості, а також практичних знань і навичок щодо роботи з незрячими учнями в інклюзивному класі у педагогів загальноосвітніх шкіл.

   В цілому, за останніми статистичними даними в Україні мешкає близько 70 тисяч незрячих людей, але за неофіційними даними їх у три рази більше. Нажаль, останні роки до причин втрати зору додалися також травми пов’язані із бойовими діями. У зв’язку з цим, питання допомоги, реабілітації та включення в суспільне життя незрячих людей та людей із порушеннями зору зараз набуло ще більшої гостроти.

   Отже, незайвим буде знати основні законодавчі документи, на які спирається процес реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні:

   - Конституція України.

   - Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

   - Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

   - Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю».

   - Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

   - Закон України «Про соціальні послуги».

   Відповідно до Конституції України держава має забезпечити право кожного на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (стаття 46), право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).

   Пам’ятаймо про свої права і бережімо один одного!


8 листопада 2024 р.



Всесвітній день дислексії


   8-го листопада відзначається Всесвітній день дислексії - розладу, що характеризується труднощами в навчанні швидкого й точного читання та розуміння змісту. Сьогоднішній допис покликаний нагадати про існування такого розладу. Дислексія зустрічається не так рідко, як це могло би здатися. За даними Єльського Центру Дислексії та Креативності, вона певною мірою вражає кожного п’ятого.

   Люди, у яких наявний цей розлад, часто мають проблеми із розумінням прочитаного, їм важко читати швидко і без помилок. Також вони мають проблеми із правописом і записуванням під диктовку, пропускають, переставляють та дзеркально перевертають літери. Дислексикам буває складно знаходити під час читання місце в тексті, де вони зупинились.

   Зазвичай, найочевидніше ці проблеми постають у початковій школі.

   Дитина з дислексією може важко запам’ятовувати букви, їй важко даються навички письма, слабо розвинена дрібна та велика моторика. Ці, та ще ряд особливостей можуть підказати, що такому учню потрібна додаткова допомога та увага. Також дитині з дислексією потрібно більше часу на виконання завдань з читання та письма.

   Окрім того, важливо розуміти, що хоча дислексія й ускладнює дитині процес навчання, однак сама по собі вона не є ознакою проблем з інтелектом. І у більшості випадків, якщо своєчасно звернутися до грамотних фахівців — нейропсихологів, логопедів, — проблему можна скорегувати.

   Наостанок, пропонуємо вам прочитати декілька історій від людей, які розповідають про цей розлад із власного досвіду:

   Дислексія - це не вирок. Історія та поради від людини, яка живе з розладом читання.

   Власний досвід: «Я зраділа, коли дізналась, що у мене дислексія»

   І будьмо уважні один до одного!