НА ДОТИК

У Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара продовжуються заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Проводить їх майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. Минулого четверга ми вкотре мали можливість переконатися у словах Світлани про те, що плетення з намистин може бути дуже захоплюючим. Крім того, ця діяльність розвиває дрібну моторику і, звичайно, просторове мислення. Суттєвою допомогою можуть стати створені майстринею авторські аудіо майстер-класи, за допомогою яких ви насправді зрозумієте, що незважаючи на існуючий стереотип про те, що для плетіння з намистин необхідний чудовий зір, плетння на слух і на дотик також можливе. Заняття адаптовані для людей зі значними порушеннями зору, що може стати в нагоді також і багатьом людям похилого віку, які хотіли б спробувати себе в цьому виді декоративно-прикладного мистецтва. А ще окрім набуття рукодільних навичок майстер-класи дають можливість відчути себе в колі однодумців і отримати радість від спілкування.

Більше читай тут.

 

4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Також у цей день відзначають народження французького  тифлопедагога та творця азбуки, яка зараз використовується у всьому світі, – Луї Брайля.

Коли майбуньому творцю всесвітньовідомого шрифта для незрячих людей було 11 років, у 1820 році, у минулому капітан артилерії Шарль Барб’є звернувся до директора Паризької Національної школи для незрячих дітей і запропонував продемонструвати учням школи «нічну азбуку» – спосіб кодування військових повідомлень, що дозволяв записувати і читати їх у повній темряві. Йому відмовили. Наступного року він звернувся вже до іншого директора, який поставився до пропозиції більш серйозно. Тоді Барбьє виступив перед учнями і запропонував їм спробувати винайдену ним систему запису. Вона виявилась легшою, ніж система Гаюі, яку використовували на той час, а отже сподобалась. Серед учасників цієї презентації був 12-річний Луї Брайль. Він одразу ж запропонував зміни, які б зробили процес письма і читання більш простим, але тоді до зауважень хлопчика не поставилися серйозно.

Багато років Брайль розробляв і вдосконалював той рельєфно-крапковий шрифт, який ми маємо зараз. Вперше початковий варіант шрифта він представив на розгляд у 1829 році. Тоді йому було 20 років. Його було визнано незручним для зрячих викладачів, і лише у 1837 році за вимогою незрячих людей та людей із вадами зору рада знову повернулась до розгляду шрифту.

У його основі лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки. Брайль був талановитим музикантом, викладав музику незрячим і слабозорим людям, на основі принципів, покладених в основу його шрифту, розробив шрифт для запису нот.

Офіційно новий код затвердили аж 1854 року – через два роки після смерті Брайля.

Першою книгою, надрукованою за системою Брайля, була «Історія Франції».

Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара має у своїх фондах видання шрифтом Брайля, зокрема і українською мовою.