З днем народження Майстра слова - Анатолія Паламаренка!

(...Можливо, це одне з найкращих вражень мого дитинства - Анатолій Паламаренко читає твори Остапа Вишні та Павла Глазового...)

"Магія живого слова" - так коротко можна охарактеризувати самобутнє мистецтво популярного

і улюбленого народом митця - народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Анатолія Паламаренка, що відзначає 12 липня день народження.

Театр слова Анатолія Паламаренка існує, діє і завжди чекає на вас! Запитуйте в Центрі для користувачів з особливими потребами добірку аудіодисків "Перлини українського художнього слова", де представлені твори художньої літератури у виконанні митця, чий акторський діапазон дуже широкий, не обмежений одним жанром, - від гумору і сатири до висот трагедії.

Отже, послухайте та переконайтесь самі!

 О.Довженко. Зачарована Десна (фрагменти)

 І.Нечуй-Левицький. Кайдашева сім"я (сторінки з повісті)

Веселий ярмарок. Гумористична мозаїка з творів Остапа Вишні, Павла Глазового, Степана Руданського.

Раджу прочитати:
Анатолий Паламаренко: "За свою жизнь я перепас, кажется, всю скотину, которая только есть в мире"

Дейзі-книжка руйнує бар’єри між зрячими і незрячими

"Дейзі-книжка руйнує бар’єри між зрячими і незрячими" - це слова пані Оксани Потимко, занотовані мною на семінарах із створення української бібліотеки дейзі-книг.
 Інформацію про семінари наведено в попередній постах цього блогу, не буду знову все переповідати, докладна інструкція з виготовлення дейзі-книг скоро з’явиться у відповідному блозі, а тут залишу кілька нотаток, зроблених під час семінарів.

Головне - це заклик долучитись до цього проекту в першу чергу бібліотекарям і освітянам, щоб спільними зусиллями створити масив навчальної і науково-популярної літератури. Це необхідно для забезпечення рівного доступу до освіти незрячих школярів і студентів. Зараз жоден український виш не має адаптаваної бази підручників для студента з обмеженнями зору. А книжка у дейзі-форматі стане у нагоді не лише слабкозорим і незрячим читачам. але й людям, що мають труднощі із читанням друкованих текстів (в наслідок дислексії, тощо).

Швеція, наприклад, вже кілька останніх десятиліть саме у такий засіб забезбечує інформаційні та освітні потреби своїх громадян з вадами зору, тому ще дейзі-книжка набагато дешевша у виробництві, ніж книжка шрифтом Брайля. Але в Україні ситуація ускладнюється відсутністю якісного синтерзатора української мови, тому участь в проекті живих людей, що начитують книжки, вкрай необхідна.

Учасники семінару отримали як інформацію, так і диски із необхідними інструкціями и ПЗ для створення дейзі-книжок, а наша бібліотека - ще й пару чудових маленьких мікрофончиків для запису, а ще - художній фільм "Щоденник пам’яті" з тифлокометарями.

Про семінари = на бібліотечному сайті
Фотоальбом семінарів
а ще ми побували в музеї Ольги Скороходової і доторкнулися до її світу уявлень, мрій, сприйняття наколішнього світу

Мені ж хочеться тут залишити кілька фото неформального спілкування після семінарів батьків і незрячих дітей із гостями з далекої Швеції і нашого Львова. Ці світлини видаються мені якимись казковими за колоритом і освітленням, немов кадри із старого доброго фільму, який матиме щасливе продовження і закінчення.

Владік із сестричкою і Матті

Матті, Олексій, Оксана і  Сашко з мамою.

Оксана Потимко і Сашко і Олена Майчуки.

Прес-реліз

28 жовтня 2014 р. о 10:30 прес-конференція, вул. Дніпропетровська 2,
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара


Херсон завершує всеукраїнський тур зі створення першої української дейзі-бібліотеки


В межах започаткованого Міністерством культури України проекту «Взаєморозуміння» протягом 21.10.2014 - 29.10.2014 року у Львові. Рівному, Мукачевому, Хусті, Херсоні відбудуться науково-практичні семінари та майстер-класи з виготовлення літератури у форматі «дейзі» для бібліотекарів і освітян. Презентацію та навчання проводитимуть представники академії «Svefi» (Швеція) та Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів - УСІ».

Мета проекту - до кінця 2015 року виготовити і укомплектувати першу українську дейзі-бібліотеку чисельністю 2000 позицій. Над її створенням працюють 20 незрячих з різних куточків України, які у червні поточного року пройшли навчання у Швеції в межах міжнародного проекту «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору».

Слухачам семінарів будуть представлені спеціальні технічні засоби та обладнання, продемонстроване облаштоване робоче місце незрячого читача в публічній бібліотеці, передане програмне забезпечення для створення книг у форматі «дейзі» і зразки готових дейзі-книг, анонсовані деякі унікальні для України досягнення ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів - УСІ» (мультиплікація та художні фільми для незрячих глядачів). Організатори семінарів прагнуть залучити бібліотекарів та освітян до начитування книг, керуючись принципом «зроби добру справу - прочитай незрячому одну книгу». У Херсоні завершується перший стан весукраїнського дейзі-туру в межах проекту Міністерства культури України «Взаєморозуміння». Мета цього проекту - не лише розробити першу українську дейзі-бібліотску, але й знайти площини дотику для взаєморозуміння між світом зрячих та світом людей з обмеженими можливостями.


Учасники прес-конференції:
1. Матті Яткола - викладач академії «Svefi», незрячий.
2. Алексей Усов - викладач академії «Svefi», програміст.
3. Оксана Потимко - виконавчий /директор Львівського обласного осередку
ВГО «Українська спілка інвалідів - УСІ», керівник «Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами» Національного університету «Львівська політехніка», кандидат історичних наук, незряча.
4. Михайло Петрів -громадський діяч, учасник проекту, незрячий.
5. Віктор Гаврилюк - начальник Управління культури


Контакти:
Оксана Потимко, тел.: 097-24-40-684
Наталі я Мірошніченко, тел.: 067-55-26-107


Додаткова інформація:


Незрячі львів’яни разом зі шведами проводитимуть майстер-класи з начитування літератури і створення першої української дейзі-бібліотеки

21-го жовтня 2014 року до Львова прилітають представники академії «Svefi» (Швеція). В рамках проекту Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» та академії «Svefi» протягом 21.10.2014 – 29.10.2014 року відбудуться науково-практичні семінари і майстер-класи для бібліотекарів Львова, Мукачевого, Хуста, Рівного, Херсона та ін.

Тур містами України підтримало Міністерство культури України в межах започаткованого у 2014 р. проекту «Взаєморозуміння», мета якого – не лише запровадити на українському культурно-освітньому просторі іноваційні форми та методи бібліотечного обслуговування читачів з глибокими порушеннями зору, але й об’єднати різні куточки України і створити єдиний простір для взаєморозуміння.

Зазначимо, що у червні 2014 року 8 незрячих осіб з України відвідали Швецію з метою освоєння процесу виготовлення книг у форматі дейзі. Зараз чисельність незрячих, які працюють над створенням першої української дейзі-бібліотеки, сягнула 20 осіб. Усі вони проживають у різних куточках України (Ужгород, Львів, Харків, Мукачево, Житомир, Київ, Івано-Франківськ). На даний час ними виготовлено близько 400 дейзі-книг.

Кінцева мета проекту – розробити і укомплектувати першу українську дейзі-бібліотеку чисельністю 2000 книг у спеціальному форматі, який має зручну навігацію і є доступним як для зрячих, так і для незрячих користувачів.

Зараз організатори проекту прагнуть залучити до начитування книг якомога більше волонтерів з числа бібліотекарів, освітян, журналістів, акторів, просто небайдужих людей, керуючись принципом «зроби добру справу – прочитай незрячому одну книгу». З цією метою четверо львів’ян разом з двома шведами під час туру містами України поширюватимуть інформацію про дейзі-бібліотеку, навчатимуть слухачів семінару методиці начитування і виготовлення книг у форматі дейзі, залучатимуть їх до волонтерства задля підтримки незрячих читачів. Слухачів семінару, волонтерів знайомитимуть з технічним обладнанням і правилами створення книг у форматі «дейзі», передадуть необхідне для цього програмне забезпечення, продемонструють облаштоване робоче місце незрячого читача в публічній бібліотеці.

Планується, що протягом наступного року колеги з академії «Svefi» приїздитимуть до України ще двічі або тричі для допомоги у реалізації складного, але надзвичайно потрібного проекту. Особливого звучання він набуває на тлі критичного стану з виготовленням державою літератури для незрячих читачів, зокрема – підручників і посібників для вищої школи.


Оксана Потимко,
виконавчий директор ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – уСІ»
кандидат історичних наук
моб. 097 2440684

Запрошення на семінари по дейзі-книгам

Інформаційний лист

Шановні колеги!


Запрошуємо вас на семінари з ознайомлення з міжнародним форматом сучасної електронної книги для читача з обмеженнями зору (переваги формату, технічне і програмне забезпечення для виготовлення дейзі-книг, напрацювання щодо створення першої української дейзі-бібліотеки).

Досягнення у сфері адаптації мультиплікаційних та художніх фільмів для незрячих глядачів.


Досвід вітчизняного тифлокоментування. Українські мультфільми з тифлокоментуванням.

Модератори семінару: представники Львівсього обласного осередку Всеукраїнської ГО "Українська спілка інвалідів - УСІ", академія "Svefi" (Швеція).

Програмою семінару передбачено роботу з двома групами слухачів чисельністю 50-70 осіб кожна за наступним графіком:
27 жовтня, перша група - з 10.00 до 13.00, друга група - з 14.00 до 17.00

Семінари розраховані на бібліотекарів, освітян, корекційних педагогів, соціальних працівників, активістів громадських організацій, що опікуються справами інвалідів по зору, батьків дітей з обмеженнями зору.


Місце проведення - вул. Дніпропетровська, 2, Херсонська обласна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, 3-ий поверх.

Семінари відбуваються у 4-х містах України відповідно до наказу Міністерства культури України від 06.06.2014 №439 "Про культурно - мистецькі проекти під загальною назвою "Взаєморозуміння"

Прохання повідомити про вашу участь у семінарах у зручний для вас час за телефоном 067 552 61 07 або електронною поштою om222 собачка ukr.net.

Будемо також раді бачити вас на підсумковій прес-конференції 28 жовтня о 10.30.

"Третій сніг" у подарунок

Аудіокнига "Третій сніг"

Днями до нас завітала Юля Григорчук з ГУДу і подарувала аудіокнижку Івана Андрусяка "Третій сніг"

Про книгу:

Волонтерська ініціатива «Аудіокниги для людей із вадами зору» презентувала свій дев’ятий проект – повість дитячого письменника Івана Андрусяка «Третій сніг». Її начитала журналістка Українського радіо Галина Бабій.
За словами координаторки проекту Катерини Кисельової, у «Третьому снігу» зрозумілою для дітей мовою розповідається про проблеми сучасної України, зокрема, про мовну. Так, наприклад, у книзі присутній суржик.
Сам Іван Андрусяк зазначає: у повісті є багато речей, які можна сприйняти неоднозначно, однак хотів би, щоб її читали вдумливо.
Проект «Аудіокниги для людей з вадами зору» з’явився п’ять років тому. Серед книжок, озвучених силами волонтерів – «Ворошиловград» Сергія Жадана, поезії Богдана-Ігоря Антонича, поетів доби «розстріляного відродження», Пауля Целана.

Дякуємо за такий гарний дарунок!

Послухати книжку можна тут

Подивитись відео презентації книжки:

Сборник необычных сказок "Моя бабушка-Яга"+аудиоверсия

Это потрясающе изданная детская книга, которая старается при помощи сказок, рассказов, картинок объяснить детям, как жить рядом с близкими людьми с расстройством памяти и интеллекта (Альцгеймер, деменция и пр.).

Почему именно сказки? Авторы идеи — креативное агентство AnyBodyHome! — напоминают нам, что "все мы родом из детства". Именно тогда у нас закладываются базовые ценности. Поэтому говорить о деменции и о внимательном отношении к старшим нужно, когда вся семья в сборе. И таким языком, который понятен самым младшим ее членам.

фрагмент книги

Книга полностью доступна online (несколько сказок - прямо на сайте, остальные - pdf-файлом для скачивания). Там же есть аудиоверсия: сказки читают Алексей Кортнев, Татьяна Лазарева, Леонид Куравлев, Сергей Чонишвили, Елена Соловьева и другие замечательные люди. И книга, и аудиоверсия - тут: http://www.memini.ru/yaga (полная версия для скачивания в правом углу).

Список аудиосказок:

«Моська и Муза»
Автор: Александра Шушарина
Читает: Алексей Кортнев

«Парадная чашка бабули»
Автор: Мария Рупасова
Читает: Татьяна Лазарева

«Заколдованный дом»
Автор: Наталья Шпак
Читает: Андрей Мерзликин

«Сказка о гоблине и злой волшебнице»
Автор: Ника Печерина
Читает: Никита Небылицкий

«Сундук с сокровищами»
Автор: Светлана Кучеренко
Читает: Евгений Цыганов

«Бабушка–Пират»
Автор: Михаил Перловский
Читает: Юрий Стоянов

«Бабушкин дом»
Автор: Юлия Николаева
Читает: Сергей Чонишвили

«Заколдованное озеро»
Автор: Алексей Моисеев
Читает: Татьяна Лазарева

«Монетка»
Автор: Елена Смирнова
Читает: Александр Ильин

«Письмо»
Автор: Павел Кабанов
Читает: Виталий Гогунский

«Как спасти принцессу»
Автор: Наталья Шпак
Читает: Наталья Щукина

«Предсказание»
Автор: Олег Лопухов
Читает: Сергей Чонишвили

«Чудесный орех»
Авторы: Фатима Багаева, Сергей Плахотников
Читают: Сергей Чонишвили, Елена Соловьева

«Наша белочка»
Автор: Людмила Давыдова
Читает: Людмила Давыдова

«Заклинание»
Автор: Наталья Юнникова
Читают: Сергей Чонишвили, Елена Соловьева

«Однажды летом»
Автор: Маша Сабанова
Читает: Сергей Чонишвили

«Старый лис и лунный человек»
Автор: Владислав Воронин
Читает: Ольга Волкова

«Сказка про волшебные часы»
Автор: Аракел Затикян
Читает: Леонид Куравлев

«Фью–ить»
Автор: Линор Горалик
Читает: Алексей Кортнев

забавный ролик проекта

источники - страничка Линор Горалик в сети Фейсбук

сайт проекта http://www.memini.ru/discussions/24419

Как рождалась "говорящая книга" в СССР

Еще один интереснейший материал от Ильи Миклашевского- о А.В. Вержбицком - основоположнике "говорящей книги" в СССР 

А.В. Вержбицкий проработал в московской библиотеке для слепых 33 года: с 1955 по 1988; потом еще 5 лет - в цехе звукозаписи Логоса (где записывают большинствво аудиокниг, изготавливаемых в нашей стране). В 58-ом году Анатолий Васильевич первым в России начал записывать книги на магнитофон.
Сделал это он на свой страх и риск; больше того: воспользовавшись отпуском директора библиотеки А.Г. Фирсовой , он попросту обманул остававшееся начальство - сказал, что уходя в отпуск она поручила ему начать запись.
Идея записывать на магнитофон книги для слепых в это время носилась в воздухе; за границей это давно уже делали. Но советский человек привык бояться всего нового, и никто не решался взять на себя инициативу.
Вернувшись из отпуска и увидев, что в библиотеке идет трансляция аудиокниг на наушники в читальный зал (своих магнитофонов у людей тогда еще не было), Фирсова сказала: не знаю, Толя, к награде вас представлять или уволить.

 Вскоре были созданы студии звукозаписи российского и украинского обществ слепых, поставившие производство аудиокниг более-менее на широкую ногу. Анатолий Васильевич продолжал заниматься звукозаписью в библиотеке - записывал, в основном, литературу для студентов и специалистов.

И еще замечательно то, что именно Вержбицкий хотел знакомить слепых с живописью и начал отдельный проект в этом направлении, что очень перекликается с тем, что мы пытаемся у себя в Центре попробовать сейчас.

Но больше всего сил и времени Анатолий Васильевич потратил на решение очень амбициозной задачи, за которую взялся еще в 60-ые годы. Он хотел познакомить с живописью слепых, в том числе и не имеющих зрительного опыта. Не только рассказать им о художниках и их произведениях, но по возможности дать почувствовать то, что чувствует человек, рассматривающий картину. Для этого необходимо не просто достаточно подробно ее описать, но сделать это высокохудожественно, на уровне литературного произведения, снабдив кроме того тщательно подобронным музыкальным сопровождением. При этом надо ненавязчиво сообщить слушателю массу сведений из теории живописи.
Сделав краткий обзор Третьяковской галереи, Вержбицкий решил заняться созданием аудиокниг, посвященных отдельным художникам. Начал он с Рембрандта как наиболее выдающегося, к тому же работавшего практически во всех жанрах (так что знакомя с его произведениями, можно познакомить слушателя со всеми сторонами живописи). Эта работа заняла ровно четверть века, так что на других художников просто не осталось жизни. Было сделано несколько вариантов аудиокниги, последний (законченный в 1993 г.) является подлинным шедевром.

Аудиозаписи по Рембрандту можно услышать тут 

Что вы знаете о DAISY?

Возможно, вы уже давно читаете или слушаете книги в этом формате.
А возможно, ваша библиотека сама создаёт DAISY-книги?

До недавнего времени я почти ничего не знала о DAISY, кроме того, что написано в википедии и публикаций 2010 года на Тифлокомпе (1, 2)

Поэтому, когда предоставилась возможность побывать на "презентации решений и продуктов на основе этого широко распространённого в мире, но практически неизвестного в Украине" формата, то я долго не думала. Презентацию проводил уже известный вам киевский Тифлоцентр при участии представителей японской компании "Shinano Kenshi" и российской ЭлитаГрупп.
Среди приглашенных на презентацию 20 декабря были и представители вузовских, специальных и публичных библиотек. Приятно было встретить старых знакомых, с которыми совсем недавно общались в Херсоне, а также познакомиться с новыми людьми.

Кратко перечислю то, что я успела записать и понять из того большого потока информации, в котором мы все находились больше 4-х часов.

Универсальный формат DAISY и библиотечный сервис DAISY Online для создания и выдачи книг уже используют библиотеки Японии, Канады, Финляндии, Голландии, Дании. Завершающий этап тестирования проходит сейчас в библиотеках Австралии, а библиотеки Швеции - на первом этапе тестирования.

В России с этим форматом работают в Новосибирской библиотеке для слепых , в Украине уже есть опыт создания DAISY-книг у Львовской политехники.
А директор Киевской библиотеки для слепых еще в конце 90-ых годов публиковал материал с профессиональной периодике о формате DAISY, надо найти эту публикацию.

DAISY- формат-контейнер, в нём могут содержаться другие форматы. Как используются эти форматы, зависит от провайдера книги (того, кто её записал, в данному случае говорим о библиотеках). Эти книги можно читать и компах, скачав предварительно бесплатную программку; но гораздо удобнее, особенно для незрячего и слабовидящего пользователя, слушать эти книги на плеерах, поддерживающих данный формат. (Кстати, эксперименты с форматом и плеером в главной публичной библиотеке Монголии уже привели к смене законодательства в стране и включении данного тифлоприбора в перечень реабилитационных средств).

Примерно услуга выглядит так:
Читатель звонит в библиотеку, чтоб заказать нужную книгу.
Библиотекарь добавляет нужную книгу на виртуальную полку данного читателя.
Пользователь включает плеер, плеер в автоматическом режиме выходит на сервер библиотеки, - и книга уже на плеере пользователя.
При этом у читателя может вовсе не быть никаких навыков пользования компьютером, тифлоплеер всё сделает за него сам (что важно для пожилых читателей, к примеру)
Но читатель при желании может сам зайти на сайт библиотеки и выбрать необходимую книгу для заказа.

Авторское право при этом соблюдается. Это защищенная цифровая книга, существует определённая система шифрования. Шифрование - на сервере библиотеки с помощью специального ключа. В плеер встроен ключ для расшифровки. Кто может расшифровать книгу, определяет сама библиотека (конкретный пользователь, конкретный плеер, конкретная модель плеера - это важно в случае, если плееры для пользователей предоставляет библиотека же).

Система шифрования - опенсорсная система, то есть библиотека может вносить свои параметры в ключ шифра, вплоть до срока возврата книги.

В разных странах есть вариации использования библиотечных книг, например, библиотека может сообщать читателю его имя пользователя и пароль, которые вручную прпописываются в плеере. Или, как в Голландии, пользователь получает плеер, уже конкретно подготовленный, с доступом к серверу библиотеки (или нескольких).

Для того, чтобы создать книгу в формате DAISY, используется определённое ПО, есть платное, есть бесплатное. Даже для ворда есть бесплатный плагин, который позволяет создавать дейзи-файлы.

Это я вам в меру своих способностей пересказала презентацию представителя Shinano Kenshi, компании, которая занимается производством и распространением тифлооборудования, поддерживающего формат DAISY; компания также является лидером в универсальном дизайне. Презентацию вскоре обещали выложить в свободный доступ, тогда вы поймёте больше, а пока несколько слайдов из неё (фото кликабельны)

What is DAISY? - рассказывают и показывают Олег и Тоши

What is DAISY? - рассказывают и показывают Олег и Тоши

What is DAISY online?

Авторское право - система защиты

Пока на сегодня всё, завтра закончу мысль :-)
Можете пока посмотреть фотоальбом 

И мне очень интересны ваши замечания и комментарии по теме.

Скачивайте звуковой конспект занятий по Windows 7

доступен для скачивания на Тифлокомпе по ссылке
http://www.tiflocomp.ru/docs/audio_levichev.php

Услуга «Аудиокниги DAISY» в Монголии

Тут EIFL-PLIP премию объявила для публичных библиотек, способствующих социальной интеграции в своей общине.
Подробнее о конкурсе 
Как пример такой деятельности приводится работа Улан-Баторской библиотеки, чей опыт мне показался достойным более пристального изучения:

Здание Государственной
 публичной библиотеки 
Монголии

Публичная библиотека Улан-Батора (ПБУБ) в Монголии начала реализацию своей услуги «Аудиокниги DAISY» в 2010 году. При поддержке EIFL-PLIP библиотека открыла студию цифровой звукозаписи для создания аудиокниг, которые можно воспроизвести на 40 плеерах DAISY. Преимущество технологии DAISY заключается в том, что пользователи могут перемещаться по тексту, создавая закладки и перекрестные ссылки. ПБУБ выделила плееры DAISY 21 сельским библиотекам по всей Монголии.
Приводим только некоторые результаты услуги, полученные за два года ее существования:

• Услуга стала настолько распространенной, что привела к изменению законодательства. Благодаря Закону «О социальном обеспечении» от 2009 года слепые и слабовидящие люди получили право получать каждые пять лет белую трость, часы Брайля, другие приспособления, функционирующие по системе Брайля, такие как бумагу, пишущую машинку и магнитофон. Новый закон, который вступил в силу 1 июля 2012 года и предусматривает вместо магнитофонов проигрыватели DAISY для аудиокниг, будет большой помощью более чем 300 000 слепым и слабовидящим людям.

• До 2010 года, до начала реализации данной услуги, сельские библиотеки сообщали, что слепые и слабовидящие люди их не посещают. Спустя всего один год трое слепых и слабовидящих человека приходили в библиотеку каждый день.

• Библиотека обучила пользованию плеерами DAISY более 40 библиотекарей и 400 слепых и слабовидящих людей, повысив тем самым их шансы на получение школьного образования, поступление в вуз и предоставление работы.

«Благодаря этому проекту я уверен, что успешно пройду курс обучения массажу. Я менял профессию и точно не знал, что смогу стать настоящим массажистом. Я не знал шрифта Брайля и не мог читать инструкции. Теперь я верю в себя, потому что благодаря аудиокнигам DAISY я многое понял», — сказал 38-летний Эрдэнэбат из Улан-Батора, который потерял зрение в результате автомобильной аварии.
Другой ученик, 43-летний Энхамгалан, не видит с детства. «Мне очень нравится это устройство. Ощущение такое, будто читаешь настоящую книгу, переворачивая страницы, быстро переходя к нужным разделам и разным частям книги. Такое легкое чтение превращается в развлечение». (источник)

Мы говорили о формате DAISY на семинаре в начале сентября. Насколько я понимаю, сверху (из Министерства культуры) он на нас не упадёт. То есть надо разбираться и решать самим, при поддержке заинтересованных пользователей.

DAISY (Digital Accessible Information System - Цифровая доступная информационная система) - это стандарт цифрового формата для записи "говорящих книг" (digital talking books). Данный формат сочетает различные способы представления материала: обычный текст, аудио материалы и иллюстрации. Многоуровневая навигация обеспечивает переход к нужной книге, разделу, главе или странице. Также данный формат предоставляет возможность выбора способа воспроизведения аудио материалов: прослушивание аудиокниг в дикторском исполнении, либо при помощи чтения текстового файла встроенным речевым синтезатором DAISY плеера или программного обеспечения для прослушивания книг в формате DAISY. (отсюда) 

Кстати, на флешке, которую получили участники семинара от Элита Групп, есть демо-версии программного обеспечения компании Dolphin Computer Access Ltd, которая производит программы для прослушивания, преобразования и создания цифровых "говорящих" книг в формате DAISY.

Кто-то в украинских публичных библиотеках уже экспериментировал с этим форматом? 

Share |

Аудіоресурси наших бібліотек вже потребують окремого покажчика!

Хто візьметься створити, анотувати і запропонувати для всіх користувачів бібліотек?

Цієї теми, до речі, ми теж торкнулися на минулому семінарі!

Справа в тому, що на сайтах наших бібліотек вже можна знайти дещо в аудіоформаті (власні подкасти, записи творів художньої літератури, що не захищені авторським правом, тощо...). Все це може стати у нагоді, по-перше, для читачів з обмеженнями зору, по-друге, для всіх інших читачів теж було б зручно.

Нагадую, що мої спроби можна знайти тут  і на сайті бібліотеки, мої колеги теж дещо озвучують, наприклад, інформацію про нові надходження  (пряме посилання на аудіострічку тут).
А ось відділ краєзнавства пропонує послухати вірші Анатолія Кичинського, лауреата Шевченківської премії. Цікавий матеріал в аудіо має і наш Центр екологічної інформації.

На початку літа я створила сторінку Вконтакте саме для прослуховування уривків того, що маємо у фонді і вивчення смаків читачів, але ще не рекламувала цю сторінку, зазирніть туди - і приємного вам прослуховування, контент там може змінюватися за вашими побажаннями!

І про "Книжкову шафу" ви ж не забули?

Але справа в тому, що всі ці наші ресурси разпорошені по сторінках наших сайтів/блогів, і вже настав час їх зібрати, описати і тоді їх легше буде рекламувати. Наприклад, такий покажчик можна було б розмістити на сайтах бібліотек, яки поки що не мають власних аудіозаписів - але знають, де їх знайти. І всім іншим він теж став би у нагоді. Тобто потрібна така суто біб(веб)ліографічна робота. На папері це друкувати нема сенсу, а на веб-сторінці розмістити просто.

Але, враховуючи період планування - звітності, що неминуче настане незабаром, я таку роботу поки що вам не обіцяю. А ще в нас переоблік. Ось і питаю, може, хтось готовий вже зараз? Я б поширювала, поширювала, поширювала...

До речі, колеги з Рівненської бібліотеки надіслали інструкцію з прослуховування їх аудіоресурсів, тож я її тут публікаю, скориставшись нагодою:

Інструкція з користування
аудіоподкастами для сліпих і слабозорих людей, розміщених на сайті Рівненської державної обласної бібліотеки.
Крок перший: завантажте у Вашому браузері веб-адресу сторінки з аудіоподкастами http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=cat&cid=27(подкасти програються у всіх браузерах, окрім 6 та 9 версій Internet Explorer);
Крок другий:  користуючися "мишкою", або клавішою <Tab> оберіть бажаний тематичний розділ:

• "Мистецтво"

• "Повір у себе"

• "Сучасна література"

• "Цікаво знати"

• "Здоров’я"

• "Аудіокниги"

Віднедавна ми додали розділ "Дитяча література" з посиланням на сайт Національної бібліотеки для дітей, де функціонує аналогічний проект "Почитайка";
Крок три: за допомогою клавіші <Enter> чи "миші" перейдіть до, обраного Вами, розділу;
Крок чотири: у програвачі, що з"явився навігація здійснюється клавішами <Tab> (рух між кнопками) та <Enter> (вибір дії), або традиційно, "мишкою".
Приємного прослуховування!

Share |

Нові книжки проекту "Аудіокнига для незрячих"

Аудіокнига "Універсальний журналіст", фото звідси 

Це вже п’яте і шосте видання, створені за благодійним проектом «Аудіокниги для людей із вадами зору». До цього були озвучені вірші Богдана-Ігоря Антонича, українських футуристів, Пауля Целана, а також роман Сергія Жадана «Ворошиловград».

Цього разу - це  аудіопідручник із журналістики «Універсальний журналіст» британського медіа-фахівця Девіда Рендола та збірка віршів "Український Ренесанс" (вибрані поезії Євгена Плужника, Майка Йогансена, Миколи Зерова та інших представників культурно-мистецької хвилі, яку репресувала радянська тоталітарна система у 1920–1930-х роках).

«Ми почали отримувати листи від незрячих та окремих бібліотек із проханням надіслати аудіокниги, що вважаємо маленьким, та успіхом. Передовсім, ми, студенти-журналісти, ставили собі за мету поширити інформацію про потреби цих бібліотек і усієї групи населення, що страждає на проблеми зору. І випуск аудіокниг із подальшими презентаціями у медіа таки здійняв "шумок" щодо браку літературної продукції шрифтом Брайля і на електронних носіях. Почастішали матеріали про ту чи іншу благодійну акцію із запису аудіокниг за участі корпоративного спонсора», - кажеЄлизавета Олійник, співорганізаторка проекту.

Докладніше про подію:
Презентували 2 аудіокниги для незрячих: репортаж

Студенти створюють серію аудіокниг для незрячих

«Універсальний журналіст» і «Український Ренесанс» зазвучать для незрячих ( у цій публікації знайдете лінк на завантаження збірки поезій; перемовини щодо авторських прав "Універсального журналіста" зараз тривають, стежте за оновленнями блогу)

Share |

Сьогодні стартує соціальний проект "Відчуй книгу"

Рекламний плакат акції

Соціальна аудіокнига «Відчути книгу» — ініціатива Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання, що організовувалась з метою записання та розповсюдження спеціальних аудіокниг для незрячих дітей та дітей з вадами зору.

Для усіх 35 дитячих будинків з вадами зору України будуть презентовані аудіоплеєри, аудіосистеми та CD диски із даними творами.(джерело)

Ось що можна прочитати про проект на сайті авторів ініціативи:

  Мета проекту - записання та розповсюдження спеціальних аудіокниг для незрячих дітей та дітей з вадами зору.

Місія проекту: надати дітям з вадами зору та незрячим дітям можливість самостійно знайомитись із світовою та українською літературою, за допомогою спеціальних аудіо книг, в контексті яких будуть начитані легендарні твори видатної української поетеси Ліни Костенко.
Цілі проекту: надати дітям можливість розвиватись та вивчати українську літературу, шляхом прослуховування аудіокниг; PR-кампанія, покликана на підвищення рівня свідомості людей, щодо людей з вадами зору або незрячих; інтеграція досвіду та практик, а також взаємний обмін досвідом проведення благодійних ініціатив між організаціями, об’єднаннями, компаніями та фондами.

Учасники проекту: Денис Силантьєв; Богдан Бенюк; Остап Ступка; Оксана Байрак; Ольга Сумська, та ін..(джерело) 

Рекламний відеоролік акції:



лінк на відео




 Нагадую, що ми маємо записи творів Ліни Костенко, начитані херсонцями, записані на студії обласного радіо і викладені в інтернет для вільного користування. Знайти їх можна у блозі "Книжкова шафа".

Share |

Аудиокнига как приманка для чтения

Вот тут автор пишет о своей методике приучения дитя к чтению посредством аудиокниги:

Деть, даже складывая Lego «пасется» в нашей комнате, все равно ведь трется рядом. Включаю  (интересную аудиокнигу) «. Вовлекаемся, слушаем, смеемся (вместе, ведь я его тоже люблю:)).. В самый ответственный момент объявляю, что «хватит» или просто «села батарейка» ноутбука и рекомендую дочитать в книге (кстати – вот она). Продолжаем хохотать, но уже с книгой в руках. Пару минут спрашиваю «ну что там. как?», мешаю читать, распаляя любопытство:). Но это уже специфика моего чада…

А на возражения, что это не сработает, аргументировано отвечает:

К вопросу о самой методике (если это можно так назвать:)):
Заинтересовать смешной историей проще, а когда ее читает «не мама», то и упрямство «все равно не буду» тоже не срабатывает. Вы не «вторгаетесь» в пространство ребенка «а я говорю – пеееей» (С), а просто предлагаете ему разделить с Вами момент. Можно слушать, а можно отключиться и просто играть. В общем, попробуйте:)

Кстати, рекомендую весь ресурс - Буки-дол

Я думаю, что подобная методика во многих случаях таки сработает, даже со взрослыми.

И только я это написала, как прочитала в твиттере следующее:

"Люди делятся на две категории: на тех, кто читает книги, и тех, кто слушает тех, кто читает." - Бернар Вербер

А вы часто несётесь перечитать книгу визуально, если она вам в аудио понравилась?
Мне некоторые вещи надо только читать, а некторые можно и слушать.

Share |

"Дорогая мамочка! Завтра меня к обеду не ждите, так как я буду расстрелян"

Не так давно в тви-разговоре  один из читателей признался, что не знал, какому герою  установлен этот памятник:

Кованая фигура бравого солдата Швейка на велосипеде возле львовской ратуши, источник

Мы, говорит читатель, были во Львове и фотографировались рядом с ним, но думали, это памятник почтальону. Я спрашиваю : "А вы про бравого солдата Швейка читали?". "Да, - говорит, - первые 10 страниц. Я не стала уточнять, почему дальше не читал, всё-таки твиттер не располагает к таким беседам. Но про себя удивилась: собеседник - будущий психолог, а я уже давно видела использование чудной швейковой методики как приёма в неком психологическом айкидо, когда при общении ты не перечишь собеседнику, а во всём с ним соглашаешься:

-Вы идиот, Швейк?
-Так точно, ваше благородие, идиот!

Очень часто выручает, кстати ))

Но не об этом я хотела рассказать (надеюсь, вы все прочитали "Приключения бравого солдата Швейка", и не один раз).

К годовщине смерти Гашека (3 января) в газете "День" появилась чудная статья, как раз посвященная приключениям автора Швейка в Украине и России. "Смех против идиотизма" называется. Очень рекомендую.

И вот что весьма знаменательно. Именно в Киеве, осенью 1917-го, в типографии издательства «Чехослован» вышла небольшая книжечка — повесть Гашека «Бравый солдат Швейк в плену». Это и было то зернышко, из которого потом, в 1921—1922 годах, уже в независимой Чехословакии, вырос шедевр мировой литературы — сатирическая эпопея о Швейке!

Статья на украинском 

И еще могу порекомендовать аудиокнигу "Пригоди бравого вояка Швейка. Славна прочуханка" (есть у нас в фонде) - это первая часть романа, как раз вступление Швейка в войну до попадания на границу с Галичиной.

Обложка аудиокниги

Читает заслуженный артист Украины Васыль Мазур. К сожалению, на обложке аудиокниги не указан переводчик; возможно, это Степан Масляк? К истории перевода на украинский вот еще одна статья:

«Приключения бравого солдата Швейка» в украинском переводе Степана Масляка не издавались не просто давно, а очень давно, не говоря уже о полном издании, без цензурных купюр советской поры. И как-то никто не возмущался и не беспокоился по этому поводу. Читали на русском, вот и все. А могли бы возмутиться хотя бы галичане-патриоты, ибо какой же русский перевод сможет столь адекватно воссоздать специфику галицкой многоречивости и диалекта австро-венгерской поры, которым до сих пор восхищаются исследователи. А подражать галицкому говору в литературных произведениях, как и делать «галицкие» украинские переводы, модно до сих пор. Перевод Степана Масляка не относится к «галицким», он сделан на литературном украинском языке. Но хорошо передает атмосферу времени и места, описанную в романе.

На русском в аудио у нас есть весь Швейк, плюс еще рассказы.

И конечно, я не могу не отметить такой замечательный факт в бурной биографии Гашека, характеризаующий его с самой положительной стороны: он привёл в порядок библиотеку в сумасшедшем доме! (можете себе представить, что там творилось?)

однажды его отправили в сумасшедший дом. Прохожий, увидев, что Гашек стоит на мосту и пристально смотрит в воду, решил, что тот собирается покончить с собой. Подоспевшие полицейские задержали Гашека и отправили в участок… Где он представился Святым Яном Непомуцким, примерно 518 лет от роду. На вопрос: «Когда же вы родились?», он спокойно ответил, что он вообще не рождался, а его выловили из реки.^[1] Лечащий врач пояснил агентам полиции, что Гашек совершенно здоров и даже привёл в порядок всю больничную библиотеку. Однако домой его отправить не удаётся — он всюду ходит, всем интересуется, и, видимо, собирает материалы для новых рассказов. И этот эпизод из бурной биографии писателя также найдет своё отражение в его романе.

Напоследок несколько ссылок со множеством материалов к биографии Гашека:

статья в википедии
сайт о Гашеке
Автограф Гашека на чешском и Швейк на украинском (статья из "Зеркала недели" 2003 года)

29.02.2012
Євген Топінка: «Швейк – це людина в абсурдних обставинах»

Share |

Новые поступления в Центр: аудиокниги, книги, электрон. издания

Аудиокниги:

"Слушаем и читаем вместе" - это совместный проект Луганской телерадиокомпании, детской студии "Веселка" и Луганской областной библиотеки. Идея проекта- общество "Иоланта", областное обществ объединение инвалидов по зрению. Диск распространяется бесплатно, а нам подарен коллегами из Луганской областной. Произведения Михаила Пришвина, Дениса Драгунского, Евгения Пермяка, Юрия Коваля, Джанни Родари, Михаила Зощенко озвучены маленькими чтецами, оформлен диск тоже 13-летней художницей, оформлен замечательно, в общем, побольше бы нам таких проектов

Сергей Жадан, "Ворошоловград"- читает сам автор в рамках  благотворительного студенческого проекта "Аудиокнига для людей с ограничениями зрения". Подарена Киевской библиотекой для слепых.

Аудиокнига из серии "О мужском и женском" - повесть Оксаны Новицкой "Мой! Моя! или Доля ангелов" (о любви!)+ бонусный трек "22 варианта, как сделать мужа счастливым" (рецепты простых блюд, которые может приготовить даже неопытная хозяйка). Подарено Киевской библиотекой для слепых.

Брошюра и диск "Центральная спеціалізована бібліотека для сліпих ім.М.Островоського. До 75-річчя" - подарены библиотекой-юбиляром.

Методические разработки уроков компьютерной грамотности для учеников с проблемами зрения (пособие для тренеров) и "Як користуватись програмами екранного доступу"+ диск с аудио обучающих уроков и другой полезной информацией. Выпущены в рамках проекта "Мобильная школа компьютерной и интернет-грамотности" Луганской областной библиотекой и Луганским отделением УБ, подарены авторами проекта.

 Как видите, это всё подарки, за что спасибо всем подарившим, иначе, возможно, и рассказывать было бы не о чем...

Еще оперативнее получать информацию о новинках и событиях из жизни незрячих можно на страничке "Тифлоновости" на фейсбук. Не забудьте нажать кнопку "нравится" - и тогда вы сможете добавлять свои новости на стену событий.





 Share |

Ожидаем аудиоверсию "Ворошиловграда" Сергея Жадана

Книга С.Жадана "Ворошиловград"

 Проект студентов Киевского университета им. Шевченко по созданию аудиокниг для читателей с ограничениями зрения продолжается, о нем я много раз писала, и вот теперь на 11 июля запланирована презентация книги Сергея Жадана "Ворошиловград" (напомню, лучшей украинской книги -2010 по версии БиБиСи) 

подробнее

Уверена, что она будет доступна для скачивания, как и предыдущие книги проекта, так что следите за обновлениями этого блога, если хотите пополнить свои аудио-библиотеки.

Раньше уже были изданы аудиокниги Пауля Целана, Богдана- Игоря Антоныча и поэтов-представителей "расстрелянного возрождения". Ссылки на эти книги можно найти в правой части блога "Книжкова шафа" в разделе "Тут також багато цікавого". Я их сразу скачала, о чем тоже писала, а потом в библиотеку пришла посылка и с оригинальными дисками. Сейчас они проходят обработку, так что прорекламирую на сайте уже всё вместе после отпуска, ближе к сентябрю.

Аудиокнига С.Жадана "Депеш Мод"

У нас в фонде есть аудиокнига Жадана "Депеш Мод" (читают автор и Ирэна Карпа) - слушатели отзываются о ней очень хорошо.


Share |

Книги для незрячих: шрифтом Брайля и аудио - современное состояние в Украине

Видео 5-го канала :


ссылка на видео

Текст сообщения:
Уже два роки в Україні майже не випускають книжок для людей із вадами зору - це тексти, надруковані шрифтом Брайля, а також записи на аудіокасетах. Раніше цим займався Будинок звукозапису та друку товариства сліпих, але через брак фінансування редакцію довелося закрити. Відтоді фонд бібліотек для інвалідів мізерно поповнюють лише волонтери.

Студентка Ліза Олійник начитує вірш, щоби потім передати звукозапис до літературного фонду незрячих. Дівчина розповідає, ще 2 роки тому із подругою виграли конкурс студентських проектів. На його реалізацію отримали 3 тисячі доларів, за ці кошти уже створили кілька аудіозбірок для сліпих.

Волонтерські аудіозаписи - це все, чим поповнюються полиці бібліотек для сліпих, розповідають працівники київської читальні. У її фонді - понад 8 тисяч звукозаписів, проте більшість відвідувачів все це уже переслухали.

Незряча Інесса за фахом філолог. Дівчина стежить за новинками книжкового світу і мріє прочитати або послухати твори українських сучасників.

Будинок звукозапису та друку - єдине місце, де чверть століття виготовляли книжки для 79 українських бібліотек для сліпих. Тут є спеціальне обладнання, щоби друкувати літературу шрифтом Брайля, а також записувати її на касети.

Юлія Фінгарет, 5 канал: "Колись у цій студії звукозапису озвучували по 200 книжок на рік. Проте з 2009 у апаратній не записали жодної аудіокниги. Місце професійних дикторів вкрите товстим шаром пилу". 

У майже покинутому приміщенні чергує лише дирекція. Видавці кажуть, влада перестала фінансувати проекти незрячих, платити друкарням та дикторам - нема чим.

Фінансувати наповнення бібліотек для незрячих уряд нещодавно зобов'язав Фонд захисту інвалідів. Незрячим повідомили - гроші отримуватимуть зі штрафного фонду підприємств, які не хочуть брати на роботу інвалідів. А таких в Україні - 99 відсотків, кажуть Керівники центрального правління товариства сліпих.

У Товаристві незрячих вже навіть кошторис склали. Кажуть, на рік для виготовлення аудіокнижок необхідно, щонайменше, 600 тисяч гривень. А на друк періодики Брайлем ще з півмільйона.

Юлія Фінгарет, Ян Доброносов, Орест Пона, 5 канал

 источник 

 Теперь вы понимаете мое увлечение блогом "Книжкова шафа" и подкастингом вообще. В принципе любая библиотека, имея компьютер, могла бы создавать аудиофайлы и начитывать современную украинскую литературу, например. Но делать это качественно без специальных знаний и опыта не получится. Механическим голосом может и робот прочитать.

Кстати, все наши файлы (наши - уникальные в том смысле, что записаны в Херсоне, начитаны херсонцами или рассказывают о херсонских авторах) мы передаем и в Киевскую библиотеку для слепых, и в другие библиотеки, где создаются читательские места для читателей с ограничениями зрения. И вы всегда можете скачать любой файл и пополнить свою аудиотеку.



Share |

Новые поступления в Центр ( шрифтом Брайля, аудио)

о которых расскажу с гордостью, потому что это все подарено, не куплено; и поиск этих "подарков", и просьбы подарить были бы невозможны без активного использования интернета.

С лета получаем посылки с альманахом "Компьютерные технологии" шрифтом Брайля (на фото)

Пересылает их нам москвич Сергей Новиков ( общественная организация "Наше право"). Сергей в одной из рассылок озвучил свое желание подарить кому-то литературу, которую он уже прочитал и изучил; я тут же его попросила подарить ее  нашей библиотеке, потому что просила комплектование выписать этот альманах уже давно; но он идет не как периодика почему-то, и подписку на него оформить невозможно (мы выписываем несколько периодич. изданий российских шрифтом Брайля).
  В магазинах его тоже невозможно купить. А он очень необходим для незрячих, только приступающих к знакомству с компьютером.
Там есть разделы:

• Знакомстово с Windows XP
• Запись CD и DVD 
• Internet Explorer, Outlook Express
• Изучаем Perl

и др.
Так что большое спасибо Сергею за книги, которые он не устает носить  на почту, благо, пересылка изданий шрифтом Брайля пока еще не требует оплаты, насколько я знаю; а книги большого формата и веса.

Фонд "Рідна країна" тоже откликнулся на нашу просьбу и подарил нам аудио-диски с записями голосов классиков украинской литературы:
«Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка» (на фото)

сборник  «Класика української літератури. Живі голоси» (на фото)

"До аудіо-видання увійшли вибрані поетичні твори у виконанні авторів: Марка Кропивницького «Думи мої», Максима Рильського «Троянди й виноград», Миколи Бажана «Нічні роздум старого майстра», Володимира Сосюри «Коли потяг у даль загуркоче», Андрія Малишка «Вітчизно», Платона Воронька «Близька, замріяна, струнка», Олеся Гончара «Думи про Батьківщину», Миколи Вінграновського «Я дві пори в тобі люблю», Василя Стуса «Вчися чекати, друже» та ін."

Кстати, годы жизни Кропивницького - 1840 - 1910,  т.е. писался его голос еще на восковой валик, наверно!
(записи из фондов нац. радиокомпании Украины, отреставрированы)


А Винграновский там среди прочих читает стихотворение "Гайавата", которое я мечтаю вставить в подкаст.
И конечно, живой голос Олеся Гончара, именем которого названа наша библиотека, будет звучать и для читателей, и пополнит коллекцию реликвий "Гончарівської вітальні" - комнаты-музея писателя.

диск "Слуханка" для детского прослушивания (музыка и песни для детей, 2 диска) - на фото

диск 1 - 20 сказок
диск 2 - детские танцевальные песни, веснянки, считалки, игры, колядки, колыбельные.






И еще две аудиокниги в подарок: Иван Багряный, "Тигроловы" - от Ровенской областной библиотеки

Сергей Жадан, "Депеш Мод" - от нашего Центра европейской информации.

Всем подарившим СПАСИБО!

Share |