5 травня — Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 

   Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю світова спільнота відзначає 5 травня. У цей день 1992 року вперше провели Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації у 17-ти країнах одночасно. І хоча Україна досягла певного прогресу у впровадженні Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, але на цьому шляху, нажаль, лишаються численні перешкоди. Окрім того, триваюча війна значно посилила існуючу нерівність, перешкоджаючи прогресу та створюючи нові виклики для людей з інвалідністю, людей похилого віку та інших незахищених категорій населення. Війна суттєво загострила бар’єри в доступі до послуг, соціального захисту та гуманітарної допомоги. Звичайно, вона вплинула і на такі сфери як освіта та працевлаштування. 

   Однією з найболючіших тем сьогодення є травми цивільних і військових, пов’язані в воєнними діями. За даними Мінсоцполітики з початком війни кількість військовослужбовців з інвалідністю значно зросла. Ветерани з інвалідністю стикаються з такими ж перешкодами, як і цивільні, зокрема, відсутністю довіри та інформації про послуги, подекуди, некваліфікованим персоналом, недоступною інфраструктурою та стигматизацією. Буває присутньою дискримінація, коли в суспільстві наявні страхи через ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Багато військових висловлюють гостру потребу в психологічній допомозі для переходу до цивільного життя. І хоча ветерани отримують додаткову увагу та підтримку з боку держави та волонтерських мереж, це не компенсує системних прогалин у інклюзивних практиках, особливо щодо працевлаштування та реабілітації. Повномасштабне вторгнення непропорційно вплинуло на людей з інвалідністю і у сфері праці. Маємо такі сумні реалії: Багато людей з обмеженими можливостями живуть за межею бідності, отримуючи щомісячну державну допомогу приблизно в 60 доларів США. Руйнування транспортної та цивільної інфраструктури в поєднанні з масовим переміщенням населення та міграцією призвело до значної втрати робочих місць. Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) пошук нової роботи є особливо складним.

   Рівень зайнятості серед осіб з інвалідністю залишається нижчим, ніж серед населення в цілому. Хоча кількість пропозицій роботи на початку 2024 року повернулася до довоєнного рівня, ці вакансії рідко включають заходи щодо створення доступного робочого середовища.

   Щоб ознайомитися з більш докладним аналізом ключових викликів, з якими стикаються люди з інвалідністю в Україні в умовах повномасштабної війни радимо звернутися до «Ситуаційного аналізу прав людей з інвалідністю в Україні» Situational Analysis on the Rights of Persons with Disabilities in Ukraine за посиланням: https://naiu.org.ua/archives/edition/sytuaczijnyj-analiz-prav-lyudej-z-invalidnistyu-v-ukrayini-novi-vyklyky-ta-mozhlyvosti-v-umovah-vijny

   Це видання вийшло у березні 2025 року англійською мовою. Звіт підготовлено за участі українських організацій осіб з інвалідністю — зокрема Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ) — та за підтримки Програми ООН із прав осіб з інвалідністю (UNPRPD). Доступність та інтеграція — є основними правами, визнаними Конвенцією про права осіб з інвалідністю, і є не тільки цілями, але й передумовами для реалізації інших прав.

    Нагадуємо, що законодавство України з питань реабілітації осіб з інвалідністю, їх соціального та правового захисту, ґрунтується на Конституції України.

    Також пропонуємо вам посилання на Офіційний вебпортал парламенту України, де можна ознайомитись з текстами законів, що покликані гарантувати високий рівень соціального забезпечення осіб з інвалідністю і якість реабілітаційних послуг, що надаються.

• Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text

• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

• Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 р. № 1053-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text

• Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text

• Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»від 21.03.1991 р. № 875-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text

• Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 р. № 2671-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text

• Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text

   Інвалідність – це зовсім не вирок. У сучасному світі люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають.

Альтернативна комунікація. Як нам допомагають сучасні технології

«Ви можете використовувати будь-що, щоби бути почутими»

    Квітень — місяць, коли вся світова спільнота активно долучається до інформування про аутизм і розлади аутистичного спектру.
Бібліотекарі Гончарівки також не лишилися в стороні. Тому в сьогоднішній публікації хотілося б згадати про ще один важливий аспект — комунікацію та шляхи подолання бар’єрів при спілкуванні.

    Ми всі можемо потрапити в ситуацію, коли не знаємо мови країни в якій перебуваємо, або людини з якою спілкуємося. Можемо також отримати тимчасове ураження органів мовлення. Але є люди, діти та дорослі, які з певних причин не можуть спілкуватися або мають труднощі у використанні усного мовлення постійно або тривалий час. Чи означає це, що вони ніколи не зможуть спілкуватись, повідомляти про свої потреби, бажання, ділитися думками або враженнями? Як саме можуть розуміти один одного люди без слів? Для цього і потрібна АДК — альтернативна і додаткова комунікація. Методи альтернативної і додаткової комунікації допомагають також дорослим і дітям з розладами аутистичного спектру.

---

   Альтернативна і додаткова комунікація (АДК), за визначенням Міжнародної асоціації з альтернативної і додаткової комунікації, — це набір засобів і стратегій, які може використовувати будь-яка особа для вирішення щоденних завдань спілкування.

---

   Альтернативна і додаткова комунікація може мати різні форми: мовлення, погляд, текстові повідомлення, жести, вираз обличчя, дотик, жестова мова, піктограми, малюнки, додатки з символами та пристрої для генерації мовлення тощо. АДК можуть користуватись і діти, і дорослі. Деякі особи послуговуються засобами альтернативної комунікації тимчасово, впродовж якогось періоду. Інші — протягом усього життя. Кожна людина може використовувати ті засоби комунікації, які є зручними для неї, комбінувати та поєднувати різні способи та форми спілкування (міміку, жести, піктограми, слова).

   В сучасному світі для альтернативної та додаткової комунікації активно використовуються цифрові технології.

   Додаток для альтернативної комунікації — це застосунок, що має в своїй основі різні системи допоміжної альтернативної комунікації (Alternative Augmentative Communication — AAC): жестову мову, систему обміну картинками (PECS), жесто-символьну комунікацію (дошки Makaton), систезатори мовлення, інші системи невербальної комунікації, і перетворює будь який смартфон на пристрій для альтернативної комунікації. Такі додатки вже давно і дуже широко використовуються в англомовному середовищі. Ми ж лише починаємо опановувати ці можливості.

   «Коли людина може прокомунікувати те, що їй потрібно, зменшується і поведінковий розлад, і рівень агресії, і налагоджуються якісь соціальні контакти. Ми навіть маємо випадок, де немовний хлопець, два роки був у спільноті, а тільки вже із допомогою нашого додатка зміг нарешті висловитися так, аби розповісти про себе, аби його почули», — розповідає співзасновниця Лілія Попович, співзасновниця ГО «Говори». Громадська організація силами якої було створено TippyTalk, застосунок для альтернативної комунікації. Цей проєкт став корисним не тільки для цивільних, але й для військових, які відновлюються після поранень та інсультів. Хотілося б згадати і застосунок «Я кажу», який також активно використовують люди з порушенням слуху.

   Дуже цікавим та корисним проєктом є платформа «Цифрова інклюзія» — Digital Inсlusion. Це сайт і мобільний застосунок, який було створено у 2019 за підтримки ТОВ «Хуавей Україна» у співпраці з Міністерством освіти i науки України, громадської організації «Здорове суспільство» та соціального підприємства «ДивоГра».

   На сайті та у додатку Digital Inсlusion більше 300 символів «ДивоГра» для комунікації дітей і дорослих в різних ситуаціях життя. Символи можна обирати і складати у фрази. Також розробники подбали і про відновлення ментального здоров'я, психологічну реабілітація дорослих і дітей завдяки творчості (розмальовкам), музиці та звукам природи.

   Ми зібрали для вас список джерел, де можна дізнатися більше про застосунки для альтернативної комунікації, подивитись відео або поситати про те, як саме сучасні технології можуть допомогти кожному бути почутими.

Список джерел: 

 

1. Цифрові технології для людей з інвалідністю. Освітній серіал на порталі «Дія» / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-for-persons-with-disabilities. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.

2. Альтернативна і додаткова комунікація. Допоміжні технології: можливості для розвитку і спілкування [Електронний ресурс]/ Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.dyvogra.com/wp-content/uploads/2024/05/ADK.pdf. – Назва з екрана. – Дата публікації: 2021. – Дата звернення: 23.04.2025.

3. Цифрова інклюзія/ [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dimobi.org.ua/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.

4. Цифрова інклюзія: Перший yкраїномовний додаток Digital Inclusion для безбар’єрного спілкування всіх [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=i9DTIecnOQU. – Назва з екрана. – Дата публікації: 17.06.2021. – Дата звернення: 23.04.2025. 

5. Безплатний застосунок, «Я кажу»: як він допомагає спілкуватися людям з порушеннями комунікаці/ [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dostupno.ua/bezplatnyi-zastosunok-yak-vin-dopomahaie-spilkuvatysia-liudiam-z-porushenniamy-komunikatsii/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.

6. Голос для тих, хто не може говорити/ [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.talk.org.ua/ua/projects/tippytalk. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.

«Нічого про нас без нас». Продовжуємо говорити про розлади аутистичного спектру

Не тільки 2-го квітня ми говоримо про аутизм та розлади аутистичного спектру, а й увесь квітень поширюємо інформацію та приймаємо участь у флешмобах. У цей час у мережі дуже багато публікацій від лікарів та педагогів, порад як розпізнати наявність розладів аутистичного спектру в дитячому віці. Все це, безумовно, є дуже важливим. Але необхідно не тільки знати думку спеціалістів, а і дослухатися до нейровідмінних людей і почути їх власний голос. Адже, коли говорять про розлад спектра аутизму, найчастіше мають на увазі саме дітей. Однак цей діагноз нікуди не зникає з дорослішанням, тож ці люди так само потребують, щоб їх почули.

Зважаючи на це, ми хотіли б запропонувати вам до перегляду відео-інтервью з Анною Дерюгою, письменницею, адміністратором групи "Спитай аутиста". Дівчина займається публічним просвітництвом та адмініструванням українських спільнот аутичних дорослих у фейсбуці — «Спитай аутиста» й «Аутизм по-дорослому».

Тож пропонуємо дві дуже змістовні і цікаві розмови. Це надзвичайно щирі, відверті інтерв’ю про ідентичність і прийняття себе.

---

Говорити про те, що бентежить, — важливо. Також дуже важливо пам’ятитати про принцип “нічого про нас без нас”. Про це нагадує одна із учасниць інтерв’ю «”У мене з’явилися слова, щоб описувати своє життя”. Досвід жінок із діагнозом аутизм» , яке було опубліковане у журналі DIVOCHE.MEDIA, і з яким ми вам також пропонуємо ознайомитись у статті за посиланням https://divoche.media/2023/10/17/u-mene-z-iavylysia-slova-shchob-opysuvaty-svoie-zhyttia-dosvid-zhinok-iz-diahnozom-autyzm/.

Пам’ятаємо: часто досвід одних може бути підтримкою для інших.

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм

   2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм. В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але неофіційні цифри набагато більші.  У 2007 році Генеральна Асамблея ООН заснувала Всесвітній день поширення інформації про аутизм, який щорічно припадає на 2 квітня. Він спрямований на підвищення обізнаності про реалії аутизму та РАС (розладів аутистичного спектру). Зараз по всьому світу 2-го квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом.

   Аутизм – це дуже різні особливості, саме тому точніше говорити: розлади аутистичного спектру. Спектр – бо здібності і потреби людей з РАС можуть значно різнитися. Дехто з людей, що мають аутизм, використовує вербальну комунікацію з іншими, а дехто – ні, хтось потребує догляду, інші ж – можуть жити самі.

   Зараз у мережі багато інформації про ранню діагностику та перші ознаки РАС. Ми в свою чергу хотіли б порекомендувати статтю з сайту Міністерства охорони здоров’я України, де приведено ознаки, які вказують на те, що дитина може перебувати в групі ризику щодо розладу аутистичного спектру.

   Загалом, люди з РАС часто мають проблеми з соціальною взаємодією, а також – обмежену або повторювану поведінку, сталі інтереси. Ознаки аутизму зазвичай з’являються у віці 2-3 років. Деякі – можуть з’явитися і в більш ранньому віці. Що раніше батьки і лікарі визначають, що дитина перебуває в спектрі, то більше позитивних результатів можна досягти в покращенні якості її життя.

   Також в публікації приведено поради, як спілкуватися з людьми з аутизмом. Наприклад, поважати їх розклад і ритуали, витримувати паузи у розмовах при очікуванні відповіді. А головне: у спілкуванні з людьми з РАС, як, власне, і з іншими людьми, потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.

    Крім того, хотілося б згадати брошуру створену в рамках програми Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні «Якщо у вашої дитини розлади аутистичного спектра».

    У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара також завжди старались створити середовище, яке б сприяло вільному та комфортному спілкуванню всіх без обмежень. В цьому велику роль зіграла громадська організація «Аутизм. Особливий всесвіт». Громадську організацію було створено силами батьків з метою спільного пошуку шляхів реалізації в житті для підлітків з аутизмом, організації для них різноманітних занять.

   Вони брали і продовжують брати найактивнішу участь у житті Гончарівки. Багато цікавих заходів було створено спільними зусиллями.

    Тут неможливо не згадати про Інклюзивний театр «Звичайна роль – особливий актор», який було засновано у 2018 році при бібліотеці.

   Навіть зараз, в умовах війни, він не перестає надихати нас. Нещодавно хлопці та дівчата, що залишаються попри все у прифронтовому Херсоні порадували нас відео до конкурсу художнього читання поезії М. Братана.

   Також хотілося б згадати акцію до Всесвітнього дня розповсюдження інформації про проблему аутизму. Захід було ініційовано Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олеся Гончара в партнерстві з ГО «Аутизм. Особливий всесвіт» і адміністрацією ТРЦ «Фабрика» 2-го квітня 2021 року. Головною метою акції було поширення інформації про аутизм і руйнування стереотипів щодо можливостей людей з РАС серед херсонців. 

А ще: Інклюзивний ляльковий театр, творчий майданчик «Пізнай мене через творчість», проєкт «Читаймо разом з Кіміко» – ось далеко неповний перелік інклюзивних ініціатив, що діяли на базі книгозбірні до війни і багато з яких попри все продовжують діяти.

   У 2023 році реабілітаційний табір у Карпатах став прекрасною можливістю втілити в життя давню мрію – відзняти виставу «Лісова пісня» у реальних, природних декораціях. Зйомки лялькової вистави стали яскравою «арт-терапевтичною» вправою, яка дозволила дітям згадати своїх персонажів, спробувати попрацювати в реальних умовах, отримати позитивні емоції від перевтілення.

  

   Тож, долучайтеся до флешмобу: одягайтеся у відповідний символічний колір та поширюйте фото в соцмережах. Розповсюджуйте інформацію про аутизм та розлади аутистичного спектру. А ще, дуже корисним буде допомогти якійсь громадській організації, яка опікується людьми з аутизмом. 

   Люди в спектрі часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь у житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка та розуміння.

21 березня – Всесвітній день людей із синдромом Дауна

 

   19 грудня 2011 року Генеральна Асамблея ООН вирішила призначити 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна. Починаючи з 2012 року він відзначається щорічно. Цьому передувала своя історія: 2005 року AFRT (французька асоціація з дослідження трисомії за 21 хромосомою) вирішила обрати дату цю дату як символічну. 20 грудня 2007 року 21 березня визнала Всесвітня організація охорони здоров’я.

   Цього дня по всьому світу організовують заходи та події, спрямовані на підвищення обізнаності громадськості про людей із синдромом Дауна, подолання стигматизації та створення інклюзивного середовища.

Одним з таких заходів до цього дня є флешмоб «Lots of socks» – «Багато шкарпеток». Ідея полягає в приверненні уваги до синдрому Дауна, прийнятті унікальності кожної людини, а різні шкарпетки символізують непарність хромосом. Окрім того, це дуже яскравий та креативний флешмоб. Часто до створення шкарпеток долучаються дизайнери та художники, деякі з яких і самі мають цей синдром. А їх продаж допомагає зібрати кошти для благодійних організацій.

   Наша Гончарівка також завжди підтримувала рух до створення більш інклюзивного і комфортного середовища. До цього дня ми хотіли б запросити вас переглянути виставу «Задерикуватий півень» за мотивами однойменного твору Б.Мельничука, прем’єра якої відбулася в нашій книгозбірні чотири роки тому, наприкінці березня 2021 році. Цю виставу представив херсонській публіці інклюзивний театр при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор».

   Театр «Звичайна роль – особливий актор» – перший інклюзивний театр при бібліотеці в Україні. Цей проєкт – унікальний для нашої країни, і ми віримо, що попереду на нас чекає багато таких же яскравих вистав, що будуть так само збирати до себе глядачів і театр знову буде тим осередком спілкування і місцем, де з’являтимуться нові друзі і втілюватимуться цікаві ідеї.

Вебдоступність для людей старшого віку

   Український інститут медіа та комунікації організував дослідження потреб людей, старших за 60 років, у сфері медіаграмотності. Результати опитування показують, що 60,6% респондентів поважного віку користуються смартфонами, а 39,2%  мають доступ до комп’ютера або планшета. Знати цю статистику важливо, бо саме зараз ми переживаємо глобальні демографічні зміни. До 2030 року 1 з 6 людей у ​​всьому світі буде старше 60 років, а до 2050 року це число подвоїться до 2,1 мільярда. Такі швидкі темпи означають, що дизайнери, розробники та усі, хто створює контент, повинні бути готові враховувати потреби людей старшого віку. Перевага полягає в тому, що таким чином покращується доступність загалом, адже багато проблем, з якими стикаються літні користувачі, як-от погіршення зору, проблеми зі слухом або обмежена рухливість, подібні до тих, які можуть виникнути в неідеальних умовах: під час спроби використовувати пристрій під яскравим сонячним світлом, на шумній вулиці або під час тримання дитини.

   Ось декілька проблем, з яким можуть стикатися літні користувачі, та поради для їх вирішення:

• Погіршення зору.

   З віком кришталик ока твердіє, що ускладнює фокусування на близьких об’єктах. Через це може бути важко побачити дрібний або низькоконтрастний текст. Тож дотримуватися вимог Настанов з доступності вебвмісту (WCAG) стосовно контрастності кольорів, розміру шрифту і можливості масштабування в цьому випадку також необхідно та допомагає вирішити ці складнощі.

• Погіршення дрібної моторики.

   Буває так, що керування мишкою або сенсорні екрани з дрібними елементами здаються незручними. В цьому випадку дуже важливою стає можливість ручного керування за допомогою клавіатури. В певних випадках можуть допомогати і голосові команди.

• Зниження слуху.

   Субтитри та стенограми до відео чи аудіовмісту є важливими. Не варто покладайтися лише на звук для передачі інформації. До речі, окрім полегшення сприйняття для людей зі зниженим слухом, субтитри можуть допомогти і людям, які знаходяться в шумному приміщенні, або не можуть включити звук, щоб не потурбувати оточуючих.

   Сьогодні ми живемо в світі цифрової інформації та технологій. І ті, хто не можуть брати участь в цифровому житті, лишаються осторонь соціального життя суспільства. Дослідники називають це явище «цифровим розшаруванням» або «цифровим розривом».

---

   Термін "цифровий розрив" означає розрив або нерівність між окремими особами, громадами чи групами з точки зору їхнього доступу до цифрових технологій. Він охоплює відмінності як у фізичному доступі до цифрової, так і в навичках і знаннях, необхідних для ефективного використання цих технологій.

---

   Перехід на оцифровані послуги ще збільшив цифровий розрив і чітко продемонстрував, що навіть при тому, що відбувається зараз у цифровій інфраструктурі та навичках, все ще існує багато членів суспільства, які лишаються осторонь. Зокрема, серед них є люди похилого віку. Тож дуже важливо подолати стереотип, що сучасні технології лише для молодого покоління. Окрім того, практика показує, що покращення зручності сайтів або застосунків для певної категорії населення, автоматично покращує зручність користування для всіх.

Фото завантажено з фотостока Freepik

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості

   20 лютого – день, який 18 грудня 2007 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Всесвітнім днем соціальної справедливості. Починаючи з 2009 року він відзначається щорічно. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН визнана необхідність подальшого нарощування зусиль міжнародного співтовариства в області викорінювання бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної роботи, рівноправності чоловіків і жінок, соціального добробуту та соціальної справедливості для всіх.

   Стаття 48 Конституції України проголошує, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

   Надання соціальних послуг є важливою функцією будь-якої держави. Проте під час війни кількість людей, які потребують підтримки, збільшується в рази. Українцям довелося зіткнутися із зруйнованою інфраструктурою, втратою житла, транспортних засобів, роботи, просто елементарних засобів для існування. Величезна кількість людей покинули дім. За останніми даними, таких людей нараховується близько 5 мільйонів осіб. Нажаль найбільше страждають люди, які і без того перебували у вразливому становищі.

   За інформацією видання «Суспільне Херсон» на деокупованій території Херсонщини працюють 17 закладів, які надають соціальні послуги населенню. Серед них – сім територіальних центрів соціального обслуговування та десять центрів надання соціальних послуг. 

   Щоб допомогти жителям Херсонщини знайти інформацію про послуги, які вони потребують, а також швидко знайти телефони швидкої та ДСНС, подзвонити комунальним службам, дізнатися телефони волонтерів, тощо, бібліотекарі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара розпочали випуск довідника «Інфокейс. Херсонщина. Україна. Закордон». У виданні розглянуто питання компенсації за пошкоджене та втрачене в результаті бойових дій майно, отримання гуманітарної та соціальної допомоги, виплати та компенсації вимушеним переселенцям як в Україні, так і за кордоном, пенсійне забезпечення, питання ментального здоров’я, контакти та «гарячі лінії» органів державної влади та місцевого самоврядування.

   Завантажити 1-й випуск видання у форматі PDF можна за посиланням:

 https://lib.kherson.ua/files/lib/izdat/InfoCase.v1.pdf

Почути свій ПК

   Скрінрідери – найважливіша технологія, з якою інколи, навіть, асоціюють вебдоступність. Серед причин, чому саме ця допоміжна технологія так важлива є те, що близько 70% Настанов з доступності вебвмісту (Web Content Accessibility Guidelines) написано під потреби саме незрячих користувачів.

   Для читачів, які вперше відкривають для себе цю тему, нагадаємо, що вебдоступність – проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними могли користуватися люди з інвалідністю, постійними або тимчасовими порушеннями.

   «Короткий посібник з цифрової доступності», який було створено в рамках проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні», дає нам таке визначення, що таке скрінрідери:

---

   Скрінрідер (англ. screen reader) – програма зчитування з екрана. Програмне забезпечення, яке використовують незрячі люди для читання текстової інформації з допомогою синтезованого мовлення або шрифту Брайля та для взаємодії з інтерфейсом операційної системи та застосунків.

---

   Програми екранного доступу – не є новою технологією для Центру обслуговування людей з інвалідністю при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара, але дехто з бібліотекарів саме зараз робить свій перший крок у знайомстві зі скрінрідером NVDA. Курси по цифровим навичкам: “Робота на компьютері – шлях до незалежності” проводять волонтери громадської організації Institute of Ukrainian Studies.

   Nonvisual Desktop Acces (NVDA) – безкоштовний читач екрана з відкритим вихідним кодом для операційної системи Microsoft Windows. Навчання орієнтовано на людей, які втратили зір у дорослому віці, але воно може бути дуже корисним для зрячих людей, у яких в оточенні є люди, які потребують допомоги в освоєнні цифрових технологій.

   Чому так важливо мати знання про допоміжні технології державним службовцям, волонтерам громадських організацій, бібліотекарям, веброзробникам: власне, всім хто працює з людьми або створює цифрові продукти? Створюючи контент необхідно мати на увазі, що його можуть сприймати не лише візуально, але і на слух. І не засмучуйтесь, якщо до цього ви ніколи не додавали альтернативний текст до зображень. Ніколи не пізно почати.

   Тож на що варто звертати увагу, щоб людям, які використовують подібні допоміжні технології було зручно сприймати ваш контент? Ось декілька порад:

1. Скрінрідер розуміє тільки текст. Без додаткових плагінів, він не розпізнає зображення і не може прочитати текст, що на зображенні знаходиться. Тож, кожен елемент повинен мати альтернативний текст або текстову мітку.

2. Користувачі скрінрідера не бачать весь екран одночасно. Скрінрідери дозволяють працювати з елементами лише по черзі.

3. Користувачі спочатку фокусуються або торкаються об'єкта, а потім вже вивчають його характеристики.

4. Скрінрідер робить цифрові технології, в тому числі сайти і вебзастосунки, доступними для незрячих людей, але для цього і розробники теж мають подбати про те, щоб їх продукт був доступним. Нагадаємо, що основні правила, якими варто керуватися містяться у Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) – документі, що описує набір рекомендацій для розробки доступних інтерфейсів.

   Операційні системи тісно пов’язані зі скрінрідерами, тому для кожної є свої програми читання з екрану. Скрінрідери бувають платні та безкоштовні. Вони є не лише для комп’ютерів, а і для телефонів із сенсорним екраном. Найпопулярнішими скрінрідерами наразі вважають VoiceOver (macOS, iOS), NVDA (Windows), Google TalkBack (Android).

   Для отримання більшої інформації про Базовий курс по цифровим навичкам для незрячих людей «Робота на компьютері - шлях до незалежності» радимо перейти також на сторінку волонтерської спільноти Institute of Ukrainian Studies у соціальній мережі Facebook:
https://www.facebook.com/ius.lviv.ua

   А ми, в свою чергу, обіцяємо і далі інформувати про те, як зробити світ більш доступним для всіх.

   Список рекомендованих джерел:

   1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception – Назва з екрана. – Дата звернення: 08.02.2025.

   2. Короткий посібник з цифрової доступності [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-06/korotkiy_posibnik_z_cifrovoi_dostupnosti_-_ukr.pdf – Назва з екрана. – Дата публікації: 2023.– Дата звернення: 08.02.2025.

   3. Вебдоступність (серіал на порталі «Дія»). Серія 1. Цифрова доступність і допоміжні технології [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/courses/lesson/seria-1-cifrova-dostupnist-i-dopomizni-tehnologii – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 08.02.2025.

   4. «Дехто навіть не здогадується, що є незрячі користувачі». QC Engineer — про проблеми доступності в IT та що варто знати всім розробникам [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/interviews/accessibility-testing/ – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.12.2020. – Дата звернення: 08.02.2025.

   5. Веб-доступність. Що варто знати кожному Front-end розробнику і дизайнеру [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/web-accessibility/ – Назва з екрана. – Дата публікації: 12.12.2019. – Дата звернення: 08.02.2025.

Погляньмо на шрифт з точки зору вебдоступності

   Правильний вибір шрифтів – дуже важливий. Це аксіома. Від шрифту залежить не лише те, як сприйматиметься дизайн сайту або електронного видання, а й наскільки легко буде зрозуміти інформацію, яку там розміщено. Особливо це стосується людей з порушеннями зору або людей похилого віку.

   Але чи так багато ми знаємо про шрифт? Чи завжди легко, читаючи рекомендації по створенню безбар’єрних документів, вирішити, який шрифт краще обрати? Ще й підійти до цього питання обґрунтовано і творчо. Тож спробуємо розібратися.

   Звичайно, у нас немає наміру вмістити всі відомості в один допис, бо тема справді безмежна. Сьогодні ми поговоримо лише про декілька ознак, які точно необхідно знати. Передусім, про ознаку, яка ділить шрифти на дві великі групи: Serif та Sans Serif – шрифти з зарубками (можна також зустріти термін «засічками») та без. Взагалі класифікацій шрифтів існує багато. Всі, напевно, знають про рукописні шрифти, декоративні шрифти, тощо. Але читаючи про вибір шрифту для основного тексту, саме класифікація за наявністю зарубок або засічок – перша, яка зустрічається на нашому шляху.

   Маємо таке визначення, що ж таке шрифтові зарубки:

---

   Зарубки (також засічки чи серифи) в антиквових шрифтах — короткий, зазвичай перпендикулярний штрих на кінці символа, з якого починається та яким закінчується основний штрих знака. Це одна з основних ознак шрифтової форми. Згідно із загальноприйнятою думкою, зарубки направляють рух очей вздовж рядків при читанні великих масивів друкованого тексту. Вони сприяють поєднанню літер у єдину лінію, полегшуючи візуальне сприйняття та зручнопрочитність тексту. Зарубки мають велике значення в формотворенні рисунка шрифтів і їхніх декоративних якостей.

---

   Але в більшості випадків рекомендації зі створення доступних документів як в друкованому, так і в електронному вигляді не радять нам користуватися шрифтами із зарубками. Поради одностайні у тому, що шрифти мають легко читатись і для цього рекомендують саме шрифти Sans Serif, адже шрифти з зарубками, такі як Times New Roman, містять поєднання тонких та товстих штрихів, які користувачеві прочитати важче.

   Для того, щоб внести у нашу теорію трохи практики, радимо відкрити 10 найбільш відвідуваних вами сайтів і подивитися, які шрифти там використовують в основному тексті. Більшість із них, напевно, будуть шрифтами без зарубок. Що ж стосується друкованих видань, то тут результат буде дещо інший.

   При цьому важливо знати, що у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG) немає жорстких рекомендацій стосовно того, який шрифт слід обирати. Тим більше важливо розуміти, чому ми обираємо той чи інший шрифт і підходити до процесу вибору свідомо.

   Які приклади шрифтів із зарубками можна згадати? По-перше, це всім відомий Times New Roman – шрифт, який створили типограф Стенлі Морісон і художник Віктор Лердент 1932 року. Або також досить відомий шрифт Georgia, створений 1993 року Меттью Картером для Microsoft Corporation. До шрифтів без зарубок відносяться такі відомі шрифти як Arial, Helvetica, Verdana, Ubuntu.

   Звичайно ми назвали лише невелику кількість шрифтів і про кожен можна розповідати окремо. Але наведемо лише декілька цікавих фактів:

· Дослідники з Лабораторії зорової ергономіки США назвали комп'ютерний шрифт Verdana найбезпечнішим для зору.

· Helvetica – шрифт, що було розроблено 1957 року швейцарським шрифтовиком Максом Мідінгером – є одним з найбільш вживаних шрифтів цього сімейства. Є версії для наступних алфавітів: латиниця, кирилиця, єврейська, грецька, японська, корейська, хінді, урду, кхмерська та в'єтнамська. Розроблялися китайські форми, щоб доповнити Helvetica.

· Ubuntu — шрифт без зарубок, що був розроблений лондонською шрифтовою компанією Dalton Maag. Фінансування здійснювала Canonical Ltd від імені Руху за вільне програмне забезпечення для операційної системи Ubuntu.

· Приблизне тлумачення слова убунту – людяність по відношенню до інших. Інший можливий варіант перекладу – віра у вселенські узи спільності, що зв'язують все людство.

   А наостанок хотілося б згадати про ще одну дуже важливу для розуміння тексту ознаку. А саме: міжрядковий інтервал. Тим більше, що якщо вибір шрифтів чітко не регламентується, то міжрядковому інтервалу, відстані між абзацами, літерами та словами присвячено цілий параграф у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG), а саме: §1.4.12 Міжрядковий інтервал.

Для цих властивостей тексту радять дотримуватись таких параметрів (Рівень AA):

- висота рядка (міжрядковий інтервал) принаймні в 1,5 рази перевищує розмір шрифту;

- відстань між абзацами не менше ніж у 2 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між літерами (відстеження) принаймні в 0,12 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між словами принаймні в 0,16 рази перевищує розмір шрифту. 

Наприкінці розповімо про цікавий експеримент із визначення читабельності шрифтів, який провели Норберт Шварц і Хюнджин Сонг у 2010 році. Результати виявилися дивовижними. Ви витрачаєте майже вдвічі більше часу на читання курсивних і декоративних шрифтів порівняно зі звичайними. 

Безумовно, ми не тільки не вичерпали, а лише доторкнулися до теми вибору шрифтів. Тож в наших публікаціях присвячених вебдоступності будемо ще неодноразово говорити і про шрифти, і про форматування тексту, і про багато іншого, що сприяє досягненню інформаційної безбар'єрності .

Список рекомендованих джерел:

1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2025.

2. Гайд безбар’єрних подій [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bbu.org.ua/gaid-bezbar-iernih-podii/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.03.2024. – Дата звернення: 16.01.2025.

3. Іванова О., Лебідь М. Доступне інформування про соціальні, реабілітаційні та адміністративні послуги [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/mF1KihI. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2025.

4. Шрифти в інтерфейсах – Читабельність шрифтів – Текст у стандартах WCAG 2.1 – Лекція 5 | Projector [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SWVdq3wTevo. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2025.

5. Класифікація шрифтів [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cases.media/en/article/anatomiya-shriftu-ch-2-klasifikaciya-shriftiv. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2025.

Вебдоступність, що важлива для всіх

Вебдоступність — проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними було зручно користуватись усім без вийнятку, в тому числі і людям з інвалідністю.

До Дня азбуки Брайля ми хотіли розпочати серію публікацій на дуже важливу тему. При сучасному розвитку технологій одним з провідних напрямків стало забезпечення доступності для людей з інвалідністю ресурсів, які надає всесвітня мережа Інтернет. Це важливо в контексті доступу до державних ресурсів, сфери послуг, дозвілля, можливості спілкування в соціальних мережах, тощо. Доступність охоплює широкий спектр обмежень, зокрема: зорові, слухові, фізичні, мовленнєві, когнітивні, мовні, навчальні та неврологічні порушення. Дотримання вимог вебдоступності також робить вебвміст більш придатним для використання для літніх осіб, та часто покращує зручність сайту чи застосунку для користувачів загалом.

Ухвалення законів про доступність в Європі запустила Конвенція ООН про права людей з інвалідністю. В статті 21-й «Свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації» зазначено, що держави вживають усіх належних заходів для забезпечення осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

В Європі є ще кілька важливих документів, які регламентують саме питання про вебдоступність.

І усі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).

Отже, 4 принципи WCAG, або яким має бути контент:

Доступним для сприйняття (Perceivable): інформація та компоненти інтерфейсу користувача повинні бути презентабельними для користувачів у спосіб, який вони можуть сприймати. Наприклад, інформація на сайті має сприйматись не лише візуально, а й нормально зчитуватись екранним диктором.

Доступним для взаємодії (Operable): компоненти інтерфейсу користувача та навігація повинні бути працездатними. Наприклад, щоб користувачі могли взаємодіяти з інтерфейсом та вводити дані за допомогою клавіатури або голосу.

Зрозумілим (Understandable): інформація та робота інтерфейсу користувача повинні бути зрозумілими. Йдеться про суцільні текстові блоки, складні формулювання, неочевидні взаємодії чи структуру. Тобто контент, який складно сприймати, має бути поданий максимально доступно.

Надійним і стійким (Robust): вміст повинен бути достатньо надійним, щоб його могли надійно інтерпретувати найрізноманітніші агенти користувачів, включаючи допоміжні технології. Тобто має бути сумісність з новими й старими технологіями та допоміжними засобами, аби ними можна було послуговуватись під час взаємодії з сайтом чи застосунком.

Для більш глибокого розуміння теми вебдоступності рекомендуємо нашим користувачам статтю Дмитра Попова, експерта з питань цифрової доступності в UNDP Ukraine: «Як зробити ваш продукт вебдоступним. 10 головних принципів, які мають знати всі розробники та дизайнери». Стаття містить ґрунтовні рекомендації для розробників і багато корисних посилань.

А також пропонуємо безпосередньо ознайомитись з Настановами з доступності вебвмісту (WCAG).

4 січня — Всесвітній день азбуки Брайля

   З  2019 року рішенням Генеральної Асамблеї ООН Всесвітній день азбуки Брайля відзначають 4 січня, в день народження її творця, французького тифлопедагога Луї Брайля. І хоча азбука Брайля була створена вже 200 років тому, вона і до сьогодні не втратила свого значення.

   Тож у 1824 році француз Луї Брайль розробив особливий рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушенням зору. Він не був лікарем або вченим, але безпосередньо зіткнувся з проблемою сліпоти.

   Так сталося, що в 3 роки Луї травмував собі око і з часом осліпнув. Невеселе життя чекало сліпих людей того часу – жебрацьке існування і їжа за милостиню. Але поруч були люблячі батьки. Батько хлопчика учив його алфавіту. Також Луї навчили писати.

   У сім років він почав відвідувати школу в Кувре. Хлопчик здивував учителів своїми здібностями і дуже швидко став кращим учнем. Дбайливі батьки віддають сина в 10 років в Королівський інститут для сліпих дітей. Засновником цього інституту був Валентин Гаюї – відомий благодійник та педагог.

   Навчання в інституті ґрунтувалося на вислухуванні і запам'ятовуванні. Писемність практично була відсутня. У бібліотеці було трохи книг, надрукованих по методу Валентина Гаюї.

   Так сталося, що коли Луї Брайлю було 12 років до інституту завітав військовий Шарль Барбьє. На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних крапок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.

   Декілька років знадобилось Луї Брайлю для вивчення та вдосконалення «нічної абетки». І вже в 15 років він розробив власну універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту для незрячих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою.

   Не одразу, але поступово шрифт Брайля стали визнавати у світі.

   1892 року керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Хейвен Холл винайшов друкарську машинку Брайля з шістьма клавішами. Вона видозмінювалася з часом, і в 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса Девід Абрахам створив більш сучасну друкарську машинку Брайля. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а в 1960-му розробили програми для автоматичного перекладу тексту різними мовами. У 2011 році з’явилася комп’ютерна програма для перетворення тексту Брайля на мову.

   А чи знаєте ви, що в травні 2023 року, британський журнал Vogue вперше в історії випустив свій травневий номер, що надрукований шрифтом Брайля та який дозволяє прочитати його людям з вадами зору?

   Тож і в сучасному світі з його новітніми технологіями важливість азбуки Брайля не піддають сумніву. Зазвичай їй навчають людей які втратили зір ще у дитинстві, але так буває, що рельєфно-крапковий шрифт вчать і дорослі люди. Нажаль, статистика нашої країни невтішна. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушенням зору в Україні. За даними НЗСУ, якщо у 2021 році кількість осіб з втратою або погіршенням зору нараховувала 17 478 осіб, у 2022-му зросла до 19 551. І лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів, що вже більше, ніж за весь 2022-й рік. Це також нерозривно пов’язано із війною, що триває.

   В Україні є ряд організацій, які допомагають людям з травмами та порушеннями повернутися до активного соціального життя, в тому числі, допомагають військовим, які зазнали поранень, пов’язаних із втратою або порушенням зору. Одна із таких – Громадська організація «Трініті ХАБ». На базі безбар’єрного простору «Трініті ХАБ» наразі проходить проєкт «Точка дотику», спрямований на соціальну адаптацію та формування навичок, необхідних для повсякденного життя.

   Для більшого ознайомлення з цією дуже важливою діяльністю, рекомендуємо посилання на сторінку Громадської організації «Трініті ХАБ» та сторінку проєкту «Точка дотику» у мережі «Фейсбук».

Невидимі сторінки

   Коли  світ відзначає 200-річчя з дня створення шрифту Брайля, ми хотіли розповісти про один дуже важливий та цікавий проєкт, на відкритті якого довелося побувати і бібліотекарям Гончарівки.

   27 серпня 2024 року на базі освітньо-реабілітаційного простору «Трініті хаб» у Києві відбувся офіційний старт соціального проєкту «Невидимі сторінки».

   Ця ініціатива, організована видавництвом «Антологія» за підтримки Українського інституту книги, спрямована на популяризацію читання шрифтом Брайля та забезпечення безбар'єрного доступу до літератури.

   Видавництво  «Антологія» наразі є лідером на українському ринку із книговидання спеціалізованої літератури та продукції для забезпечення потреб дітей і дорослих із порушеннями зору.

   І хоча цього разу проєкт охопив лише мешканців Києва, Чернівців, Львова та Одеси, користувачі Гончарівки також отримали подарунки від видавництва. Особливо хочеться згадати «Методичні рекомендації до вивчення курсу “Шрифт Брайля”». Укладачка «Методичних рекомендацій» — завідувачка кафедри технологій освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, президентка Всеукраїнської організації «Асоціація тифлопедагогів України» Тетяна Гребенюк. Як зазначила авторка, цільова авдиторія видання — це тифлопедагоги, які навчають незрячих людей шрифту Брайля, батьки дітей із порушеннями зору, а також реабілітологи, які надають допомогу незрячим військовим у різних медичних закладах. Крім того, «Методичні рекомендації» пов’язані з онлайн-курсом, який також створила Тетяна Гребенюк. 

   Проєкт завершився 23 жовтня, але започаткував ряд чудових ініціатив. Серед них – відкриття в рамках проєкту17 жовтня 2024 року на базі Центральна спеціалізованої бібліотеки УТОС читацького клубу видавництва  «Антологія» .

   Ініціативу активно підтримали також заклади вищої освіти, зокрема, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний університет будівництва та архітектури.

   За фото заходу дякуємо давньому користувачу Гончарівки, фотографу Олександру Лавінюкову.

 Конвенція про права осіб з інвалідністю

(Пізнавальна вікторина з нагоди річниці прийняття тексту Конвенції)

   

   13 грудня 2006 року Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй було прийнято Текст Конвенції про права осіб з інвалідністю. Цей документ є першою конвенцією з прав людини в 21 столітті і першим юридично обов’язковим документом для всебічного захисту прав осіб з інвалідністю. Держави, які ратифікували Конвенцію, юридично зобов’язані виконувати її стандарти.

   Є вісім керівних принципів, які лежать в основі Конвенції:

    - повага до притаманної гідності, індивідуальної самостійності, включаючи свободу власного вибору та незалежність людини;

   - недискримінація;

   - повна та ефективна участь та включення до суспільства;

   - повага до різноманіття та прийняття людей з обмеженими можливостями як частини людського різноманіття та гуманності;

   - рівність можливостей;

   - доступність;

   - рівність між чоловіками та жінками;

   - повага до розвитку можливостей дітей з інвалідністю та повага до їх права на збереження своєї ідентичності.

   Конвенція визначає права людей з інвалідністю і зобов’язання держав по заохоченню, захисту і забезпеченню цих прав, а також механізми для моніторингу.

   Вона містить 50 статей, в яких визначається мета, основні терміни, загальні принципи, конкретні права, обов’язки держав і визначення конкретних кроків для її реалізації, а також міжнародна співпраця.

   Стаття 2 Конвенції дає визначення деяким основним термінам, що використовуються у документі. А для тих, хто, можливо, вперше знайомиться з цією термінологією пропонуємо просту вікторину. Екран розподілено на 4 прямокутники, які містять терміни зі Статті 2. Розподіліть 4 визначення і дві ілюстрації в свої прямокутнички. Що таке проста мова? Чи знайоме вам поняття універсального дизайну? Спробуйте перевірити.

   В кінці натисніть на галочку в правому нижньому куті і дізнайтесь правильність відповідей.

   Вікторину можна пройти в блозі, або за посиланням.
   https://learningapps.org/watch?v=pha2trx8n24

Посилання на використані джерела:

Конвенція про права осіб з інвалідністю в питаннях та відповідях

КОНВЕНЦІЯ про права осіб з інвалідністю (Текст)

Конвенція про права осіб з інвалідністю (Матеріал з Вікіпедії)

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідністю (неофіційний стислий виклад)

 3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю

  

   3-го грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

   Цього дня світова спільнота привертає увагу до успіхів в побудові інклюзивного середовища, оцінює хід виконання положень Конвенції про права осіб з інвалідністю і роботу з залучення людей з інвалідністю в повсякденне життя суспільства. Конвенція про права осіб з інвалідністю — міжнародний договір ООН про права людини, спрямований на захист прав та гідності людей з інвалідністю. Сторони Конвенції зобов'язані сприяти, захищати та забезпечувати повне здійснення своїх прав людьми з інвалідністю та забезпечити повну їх рівність перед законом. Конвенція підкреслює, що люди з інвалідністю повинні мати можливість самостійно жити та повноцінно брати участь у всіх аспектах життя.

   За даними Міністерства охорони здоров'я України, станом на початок 2023 року, загальна кількість людей з інвалідністю складала 2 721 691 осіб, що становить 6,6 % від населення України. Протягом року кількість нових випадків інвалідності, нажаль, зросла. Також, згідно зі звітом, найбільшу частку людей з інвалідністю становлять особи віком від 40 до 60 років.

   Тож захист прав людей з інвалідністю – один із найважливіших напрямків для держави. Але, на жаль, проблем залишається багато. Тож в цьому дописі хотілося приділити увагу законодавчій базі, покликаній забезпечувати дотримання прав осіб з інвалідністю.

   21 березня 1991 року було ухвалено Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 
   Цей закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами.

   6 жовтня 2005 року ухвалено Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

   24 вересня 2008 року Україною було підписано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї. А вже через рік 16 грудня 2009 року Верховною Радою України ці два акти було ратифіковано, 6 березня 2010 року Конвенція набрала чинності.
   Конвенція про права осіб з інвалідністю

   З 1 січня 2020 року набув чинності новий Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 
Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.


   Також більше інформації по законодавчій базі радимо подивитись за посиланнями :

   Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

   Працевлаштування осіб з інвалідністю

   Законодавча база на сайті «Правозахисної спілки осіб з інвалідністю»

 

                                                                                                                                                                         Photo by Freepik

 

16 листопада – Міжнародний день толерантності

   Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме 16-го листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров'я.

   В Декларації дається таке визначення толерантності:

   «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті.»

   Толерантність є основою створення позитивного інклюзивного середовища, де всі можуть почувати себе комфортно. Це розвиває розуміння спільності та міжкультурної взаємодії, сприяє соціальній інтеграції та позитивним взаємовідносинам. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара завжди сприяла розвитку інклюзії і розбудові комфортного і доброзичливого суспільства, продовжує це робити і зараз, у цих надскладних умовах.

   Тож відзначити День толерантності пропонуємо переглядом вистав Інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор» та Інклюзивного лялькового театру. У цьому списку відтворення на ютуб-каналі бібліотеки, звичайно, переважають вистави, які було створено до початку повномасштабного вторгнення, серед них: «Маленький принц», «Як папуги стали кольоровими», «Півень Хвалько», «"Лісова пісня" на новий лад». Але і зараз актори продовжують творити, ставити лялькові вистави, знімати власноруч мультфільми. Про роботу театру на базі артукриття "Незламна бібліотека" пропонуємо вам подивитися сюжет каналу «Суспільне Херсон»:

   "Дивовижні пригоди у підводному світі": учасники інклюзивного театру в Херсоні знімають мультфільми

   Тепер, коли ми навчились літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.

   Б. Шоу, британський письменник
   та драматург, Нобелівський лавреат

 

13 листопада - Міжнародний день незрячих людей

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я 13-го листопада відзначається Міжнародний день незрячих. За даними ВООЗ, близько 300 мільйонів людей в світі страждає від порушень зору, з них майже 40 мільйонів незрячі люди. За тією ж статистикою, кожні п’ять секунд втрачає зір один дорослий, а кожну хвилину – 1 дитина.

   Міжнародний день незрячих відзначається у багатьох країнах світу з метою привернення уваги суспільства, поширення інформації щодо незрячих людей та їхніх прав. Цю дату було вибрано тому, що саме 13-го листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі, а потім у Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. Він також розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні рельєфні літери, витиснені на щільному папері. І до появи шестикрапкового шрифта Брайля саме унціалом друкувалися книги для незрячих людей.

   На цей час, в Україні працює і щорічно випускає в доросле життя осіб з порушеннями зору 6 шкіл для незрячих дітей та 20 шкіл для слабозорих. У зв’язку із розвитком інклюзивної освіти ситуація дещо змінилася. Щоправда, здебільшого поширення набула так звана індивідуальна форма навчання, і лише зрідка – інклюзивна, через відсутність фізичної можливості, а також практичних знань і навичок щодо роботи з незрячими учнями в інклюзивному класі у педагогів загальноосвітніх шкіл.

   В цілому, за останніми статистичними даними в Україні мешкає близько 70 тисяч незрячих людей, але за неофіційними даними їх у три рази більше. Нажаль, останні роки до причин втрати зору додалися також травми пов’язані із бойовими діями. У зв’язку з цим, питання допомоги, реабілітації та включення в суспільне життя незрячих людей та людей із порушеннями зору зараз набуло ще більшої гостроти.

   Отже, незайвим буде знати основні законодавчі документи, на які спирається процес реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні:

   - Конституція України.

   - Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

   - Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

   - Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю».

   - Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

   - Закон України «Про соціальні послуги».

   Відповідно до Конституції України держава має забезпечити право кожного на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (стаття 46), право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).

   Пам’ятаймо про свої права і бережімо один одного!