Погляньмо на шрифт з точки зору вебдоступності

   Правильний вибір шрифтів – дуже важливий. Це аксіома. Від шрифту залежить не лише те, як сприйматиметься дизайн сайту або електронного видання, а й наскільки легко буде зрозуміти інформацію, яку там розміщено. Особливо це стосується людей з порушеннями зору або людей похилого віку.

   Але чи так багато ми знаємо про шрифт? Чи завжди легко, читаючи рекомендації по створенню безбар’єрних документів, вирішити, який шрифт краще обрати? Ще й підійти до цього питання обґрунтовано і творчо. Тож спробуємо розібратися.

   Звичайно, у нас немає наміру вмістити всі відомості в один допис, бо тема справді безмежна. Сьогодні ми поговоримо лише про декілька ознак, які точно необхідно знати. Передусім, про ознаку, яка ділить шрифти на дві великі групи: Serif та Sans Serif – шрифти з зарубками (можна також зустріти термін «засічками») та без. Взагалі класифікацій шрифтів існує багато. Всі, напевно, знають про рукописні шрифти, декоративні шрифти, тощо. Але читаючи про вибір шрифту для основного тексту, саме класифікація за наявністю зарубок або засічок – перша, яка зустрічається на нашому шляху.

   Маємо таке визначення, що ж таке шрифтові зарубки:

---

   Зарубки (також засічки чи серифи) в антиквових шрифтах — короткий, зазвичай перпендикулярний штрих на кінці символа, з якого починається та яким закінчується основний штрих знака. Це одна з основних ознак шрифтової форми. Згідно із загальноприйнятою думкою, зарубки направляють рух очей вздовж рядків при читанні великих масивів друкованого тексту. Вони сприяють поєднанню літер у єдину лінію, полегшуючи візуальне сприйняття та зручнопрочитність тексту. Зарубки мають велике значення в формотворенні рисунка шрифтів і їхніх декоративних якостей.

---

   Але в більшості випадків рекомендації зі створення доступних документів як в друкованому, так і в електронному вигляді не радять нам користуватися шрифтами із зарубками. Поради одностайні у тому, що шрифти мають легко читатись і для цього рекомендують саме шрифти Sans Serif, адже шрифти з зарубками, такі як Times New Roman, містять поєднання тонких та товстих штрихів, які користувачеві прочитати важче.

   Для того, щоб внести у нашу теорію трохи практики, радимо відкрити 10 найбільш відвідуваних вами сайтів і подивитися, які шрифти там використовують в основному тексті. Більшість із них, напевно, будуть шрифтами без зарубок. Що ж стосується друкованих видань, то тут результат буде дещо інший.

   При цьому важливо знати, що у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG) немає жорстких рекомендацій стосовно того, який шрифт слід обирати. Тим більше важливо розуміти, чому ми обираємо той чи інший шрифт і підходити до процесу вибору свідомо.

   Які приклади шрифтів із зарубками можна згадати? По-перше, це всім відомий Times New Roman – шрифт, який створили типограф Стенлі Морісон і художник Віктор Лердент 1932 року. Або також досить відомий шрифт Georgia, створений 1993 року Меттью Картером для Microsoft Corporation. До шрифтів без зарубок відносяться такі відомі шрифти як Arial, Helvetica, Verdana, Ubuntu.

   Звичайно ми назвали лише невелику кількість шрифтів і про кожен можна розповідати окремо. Але наведемо лише декілька цікавих фактів:

· Дослідники з Лабораторії зорової ергономіки США назвали комп'ютерний шрифт Verdana найбезпечнішим для зору.

· Helvetica – шрифт, що було розроблено 1957 року швейцарським шрифтовиком Максом Мідінгером – є одним з найбільш вживаних шрифтів цього сімейства. Є версії для наступних алфавітів: латиниця, кирилиця, єврейська, грецька, японська, корейська, хінді, урду, кхмерська та в'єтнамська. Розроблялися китайські форми, щоб доповнити Helvetica.

· Ubuntu — шрифт без зарубок, що був розроблений лондонською шрифтовою компанією Dalton Maag. Фінансування здійснювала Canonical Ltd від імені Руху за вільне програмне забезпечення для операційної системи Ubuntu.

· Приблизне тлумачення слова убунту – людяність по відношенню до інших. Інший можливий варіант перекладу – віра у вселенські узи спільності, що зв'язують все людство.

   А наостанок хотілося б згадати про ще одну дуже важливу для розуміння тексту ознаку. А саме: міжрядковий інтервал. Тим більше, що якщо вибір шрифтів чітко не регламентується, то міжрядковому інтервалу, відстані між абзацами, літерами та словами присвячено цілий параграф у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG), а саме: §1.4.12 Міжрядковий інтервал.

Для цих властивостей тексту радять дотримуватись таких параметрів (Рівень AA):

- висота рядка (міжрядковий інтервал) принаймні в 1,5 рази перевищує розмір шрифту;

- відстань між абзацами не менше ніж у 2 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між літерами (відстеження) принаймні в 0,12 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між словами принаймні в 0,16 рази перевищує розмір шрифту. 

Наприкінці розповімо про цікавий експеримент із визначення читабельності шрифтів, який провели Норберт Шварц і Хюнджин Сонг у 2010 році. Результати виявилися дивовижними. Ви витрачаєте майже вдвічі більше часу на читання курсивних і декоративних шрифтів порівняно зі звичайними. 

Безумовно, ми не тільки не вичерпали, а лише доторкнулися до теми вибору шрифтів. Тож в наших публікаціях присвячених вебдоступності будемо ще неодноразово говорити і про шрифти, і про форматування тексту, і про багато іншого, що сприяє досягненню інформаційної безбар'єрності .

Список рекомендованих джерел:

1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2024.

2. Гайд безбар’єрних подій [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bbu.org.ua/gaid-bezbar-iernih-podii/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.03.2024. – Дата звернення: 16.01.2024.

3. Іванова О., Лебідь М. Доступне інформування про соціальні, реабілітаційні та адміністративні послуги [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/mF1KihI. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2024.

4. Шрифти в інтерфейсах – Читабельність шрифтів – Текст у стандартах WCAG 2.1 – Лекція 5 | Projector [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SWVdq3wTevo. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2024.

5. Класифікація шрифтів [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cases.media/en/article/anatomiya-shriftu-ch-2-klasifikaciya-shriftiv. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2024.

 Вебдоступність, що важлива для всіх

Вебдоступність — проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними було зручно користуватись усім без вийнятку, в тому числі і людям з інвалідністю.

До Дня азбуки Брайля ми хотіли розпочати серію публікацій на дуже важливу тему. При сучасному розвитку технологій одним з провідних напрямків стало забезпечення доступності для людей з інвалідністю ресурсів, які надає всесвітня мережа Інтернет. Це важливо в контексті доступу до державних ресурсів, сфери послуг, дозвілля, можливості спілкування в соціальних мережах, тощо. Доступність охоплює широкий спектр обмежень, зокрема: зорові, слухові, фізичні, мовленнєві, когнітивні, мовні, навчальні та неврологічні порушення. Дотримання вимог вебдоступності також робить вебвміст більш придатним для використання для літніх осіб, та часто покращує зручність сайту чи застосунку для користувачів загалом.

Ухвалення законів про доступність в Європі запустила Конвенція ООН про права людей з інвалідністю. В статті 21-й «Свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації» зазначено, що держави вживають усіх належних заходів для забезпечення осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

В Європі є ще кілька важливих документів, які регламентують саме питання про вебдоступність.

І усі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).

Отже, 4 принципи WCAG, або яким має бути контент:

Доступним для сприйняття (Perceivable): інформація та компоненти інтерфейсу користувача повинні бути презентабельними для користувачів у спосіб, який вони можуть сприймати. Наприклад, інформація на сайті має сприйматись не лише візуально, а й нормально зчитуватись екранним диктором.

Доступним для взаємодії (Operable): компоненти інтерфейсу користувача та навігація повинні бути працездатними. Наприклад, щоб користувачі могли взаємодіяти з інтерфейсом та вводити дані за допомогою клавіатури або голосу.

Зрозумілим (Understandable): інформація та робота інтерфейсу користувача повинні бути зрозумілими. Йдеться про суцільні текстові блоки, складні формулювання, неочевидні взаємодії чи структуру. Тобто контент, який складно сприймати, має бути поданий максимально доступно.

Надійним і стійким (Robust): вміст повинен бути достатньо надійним, щоб його могли надійно інтерпретувати найрізноманітніші агенти користувачів, включаючи допоміжні технології. Тобто має бути сумісність з новими й старими технологіями та допоміжними засобами, аби ними можна було послуговуватись під час взаємодії з сайтом чи застосунком.

Для більш глибокого розуміння теми вебдоступності рекомендуємо нашим користувачам статтю Дмитра Попова, експерта з питань цифрової доступності в UNDP Ukraine: «Як зробити ваш продукт вебдоступним. 10 головних принципів, які мають знати всі розробники та дизайнери». Стаття містить ґрунтовні рекомендації для розробників і багато корисних посилань.

А також пропонуємо безпосередньо ознайомитись з Настановами з доступності вебвмісту (WCAG).

4 січня — Всесвітній день азбуки Брайля

   З  2019 року рішенням Генеральної Асамблеї ООН Всесвітній день азбуки Брайля відзначають 4 січня, в день народження її творця, французького тифлопедагога Луї Брайля. І хоча азбука Брайля була створена вже 200 років тому, вона і до сьогодні не втратила свого значення.

   Тож у 1824 році француз Луї Брайль розробив особливий рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушенням зору. Він не був лікарем або вченим, але безпосередньо зіткнувся з проблемою сліпоти.

   Так сталося, що в 3 роки Луї травмував собі око і з часом осліпнув. Невеселе життя чекало сліпих людей того часу – жебрацьке існування і їжа за милостиню. Але поруч були люблячі батьки. Батько хлопчика учив його алфавіту. Також Луї навчили писати.

   У сім років він почав відвідувати школу в Кувре. Хлопчик здивував учителів своїми здібностями і дуже швидко став кращим учнем. Дбайливі батьки віддають сина в 10 років в Королівський інститут для сліпих дітей. Засновником цього інституту був Валентин Гаюї – відомий благодійник та педагог.

   Навчання в інституті ґрунтувалося на вислухуванні і запам'ятовуванні. Писемність практично була відсутня. У бібліотеці було трохи книг, надрукованих по методу Валентина Гаюї.

   Так сталося, що коли Луї Брайлю було 12 років до інституту завітав військовий Шарль Барбьє. На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних крапок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.

   Декілька років знадобилось Луї Брайлю для вивчення та вдосконалення «нічної абетки». І вже в 15 років він розробив власну універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту для незрячих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою.

   Не одразу, але поступово шрифт Брайля стали визнавати у світі.

   1892 року керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Хейвен Холл винайшов друкарську машинку Брайля з шістьма клавішами. Вона видозмінювалася з часом, і в 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса Девід Абрахам створив більш сучасну друкарську машинку Брайля. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а в 1960-му розробили програми для автоматичного перекладу тексту різними мовами. У 2011 році з’явилася комп’ютерна програма для перетворення тексту Брайля на мову.

   А чи знаєте ви, що в травні 2023 року, британський журнал Vogue вперше в історії випустив свій травневий номер, що надрукований шрифтом Брайля та який дозволяє прочитати його людям з вадами зору?

   Тож і в сучасному світі з його новітніми технологіями важливість азбуки Брайля не піддають сумніву. Зазвичай їй навчають людей які втратили зір ще у дитинстві, але так буває, що рельєфно-крапковий шрифт вчать і дорослі люди. Нажаль, статистика нашої країни невтішна. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушенням зору в Україні. За даними НЗСУ, якщо у 2021 році кількість осіб з втратою або погіршенням зору нараховувала 17 478 осіб, у 2022-му зросла до 19 551. І лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів, що вже більше, ніж за весь 2022-й рік. Це також нерозривно пов’язано із війною, що триває.

   В Україні є ряд організацій, які допомагають людям з травмами та порушеннями повернутися до активного соціального життя, в тому числі, допомагають військовим, які зазнали поранень, пов’язаних із втратою або порушенням зору. Одна із таких – Громадська організація «Трініті ХАБ». На базі безбар’єрного простору «Трініті ХАБ» наразі проходить проєкт «Точка дотику», спрямований на соціальну адаптацію та формування навичок, необхідних для повсякденного життя.

   Для більшого ознайомлення з цією дуже важливою діяльністю, рекомендуємо посилання на сторінку Громадської організації «Трініті ХАБ» та сторінку проєкту «Точка дотику» у мережі «Фейсбук».

Невидимі сторінки

   Коли  світ відзначає 200-річчя з дня створення шрифту Брайля, ми хотіли розповісти про один дуже важливий та цікавий проєкт, на відкритті якого довелося побувати і бібліотекарям Гончарівки.

   27 серпня 2024 року на базі освітньо-реабілітаційного простору «Трініті хаб» у Києві відбувся офіційний старт соціального проєкту «Невидимі сторінки».

   Ця ініціатива, організована видавництвом «Антологія» за підтримки Українського інституту книги, спрямована на популяризацію читання шрифтом Брайля та забезпечення безбар'єрного доступу до літератури.

   Видавництво  «Антологія» наразі є лідером на українському ринку із книговидання спеціалізованої літератури та продукції для забезпечення потреб дітей і дорослих із порушеннями зору.

   І хоча цього разу проєкт охопив лише мешканців Києва, Чернівців, Львова та Одеси, користувачі Гончарівки також отримали подарунки від видавництва. Особливо хочеться згадати «Методичні рекомендації до вивчення курсу “Шрифт Брайля”». Укладачка «Методичних рекомендацій» — завідувачка кафедри технологій освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, президентка Всеукраїнської організації «Асоціація тифлопедагогів України» Тетяна Гребенюк. Як зазначила авторка, цільова авдиторія видання — це тифлопедагоги, які навчають незрячих людей шрифту Брайля, батьки дітей із порушеннями зору, а також реабілітологи, які надають допомогу незрячим військовим у різних медичних закладах. Крім того, «Методичні рекомендації» пов’язані з онлайн-курсом, який також створила Тетяна Гребенюк. 

   Проєкт завершився 23 жовтня, але започаткував ряд чудових ініціатив. Серед них – відкриття в рамках проєкту17 жовтня 2024 року на базі Центральна спеціалізованої бібліотеки УТОС читацького клубу видавництва  «Антологія» .

   Ініціативу активно підтримали також заклади вищої освіти, зокрема, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний університет будівництва та архітектури.

   За фото заходу дякуємо давньому користувачу Гончарівки, фотографу Олександру Лавінюкову.

 Конвенція про права осіб з інвалідністю

(Пізнавальна вікторина з нагоди річниці прийняття тексту Конвенції)

   

   13 грудня 2006 року Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй було прийнято Текст Конвенції про права осіб з інвалідністю. Цей документ є першою конвенцією з прав людини в 21 столітті і першим юридично обов’язковим документом для всебічного захисту прав осіб з інвалідністю. Держави, які ратифікували Конвенцію, юридично зобов’язані виконувати її стандарти.

   Є вісім керівних принципів, які лежать в основі Конвенції:

    - повага до притаманної гідності, індивідуальної самостійності, включаючи свободу власного вибору та незалежність людини;

   - недискримінація;

   - повна та ефективна участь та включення до суспільства;

   - повага до різноманіття та прийняття людей з обмеженими можливостями як частини людського різноманіття та гуманності;

   - рівність можливостей;

   - доступність;

   - рівність між чоловіками та жінками;

   - повага до розвитку можливостей дітей з інвалідністю та повага до їх права на збереження своєї ідентичності.

   Конвенція визначає права людей з інвалідністю і зобов’язання держав по заохоченню, захисту і забезпеченню цих прав, а також механізми для моніторингу.

   Вона містить 50 статей, в яких визначається мета, основні терміни, загальні принципи, конкретні права, обов’язки держав і визначення конкретних кроків для її реалізації, а також міжнародна співпраця.

   Стаття 2 Конвенції дає визначення деяким основним термінам, що використовуються у документі. А для тих, хто, можливо, вперше знайомиться з цією термінологією пропонуємо просту вікторину. Екран розподілено на 4 прямокутники, які містять терміни зі Статті 2. Розподіліть 4 визначення і дві ілюстрації в свої прямокутнички. Що таке проста мова? Чи знайоме вам поняття універсального дизайну? Спробуйте перевірити.

   В кінці натисніть на галочку в правому нижньому куті і дізнайтесь правильність відповідей.

   Вікторину можна пройти в блозі, або за посиланням.
   https://learningapps.org/watch?v=pha2trx8n24

Посилання на використані джерела:

Конвенція про права осіб з інвалідністю в питаннях та відповідях

КОНВЕНЦІЯ про права осіб з інвалідністю (Текст)

Конвенція про права осіб з інвалідністю (Матеріал з Вікіпедії)

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідністю (неофіційний стислий виклад)

 3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю

  

   3-го грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

   Цього дня світова спільнота привертає увагу до успіхів в побудові інклюзивного середовища, оцінює хід виконання положень Конвенції про права осіб з інвалідністю і роботу з залучення людей з інвалідністю в повсякденне життя суспільства. Конвенція про права осіб з інвалідністю — міжнародний договір ООН про права людини, спрямований на захист прав та гідності людей з інвалідністю. Сторони Конвенції зобов'язані сприяти, захищати та забезпечувати повне здійснення своїх прав людьми з інвалідністю та забезпечити повну їх рівність перед законом. Конвенція підкреслює, що люди з інвалідністю повинні мати можливість самостійно жити та повноцінно брати участь у всіх аспектах життя.

   За даними Міністерства охорони здоров'я України, станом на початок 2023 року, загальна кількість людей з інвалідністю складала 2 721 691 осіб, що становить 6,6 % від населення України. Протягом року кількість нових випадків інвалідності, нажаль, зросла. Також, згідно зі звітом, найбільшу частку людей з інвалідністю становлять особи віком від 40 до 60 років.

   Тож захист прав людей з інвалідністю – один із найважливіших напрямків для держави. Але, на жаль, проблем залишається багато. Тож в цьому дописі хотілося приділити увагу законодавчій базі, покликаній забезпечувати дотримання прав осіб з інвалідністю.

   21 березня 1991 року було ухвалено Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 
   Цей закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами.

   6 жовтня 2005 року ухвалено Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

   24 вересня 2008 року Україною було підписано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї. А вже через рік 16 грудня 2009 року Верховною Радою України ці два акти було ратифіковано, 6 березня 2010 року Конвенція набрала чинності.
   Конвенція про права осіб з інвалідністю

   З 1 січня 2020 року набув чинності новий Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 
Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.


   Також більше інформації по законодавчій базі радимо подивитись за посиланнями :

   Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

   Працевлаштування осіб з інвалідністю

   Законодавча база на сайті «Правозахисної спілки осіб з інвалідністю»

 

                                                                                                                                                                         Photo by Freepik

 

16 листопада – Міжнародний день толерантності

   Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме 16-го листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров'я.

   В Декларації дається таке визначення толерантності:

   «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті.»

   Толерантність є основою створення позитивного інклюзивного середовища, де всі можуть почувати себе комфортно. Це розвиває розуміння спільності та міжкультурної взаємодії, сприяє соціальній інтеграції та позитивним взаємовідносинам. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара завжди сприяла розвитку інклюзії і розбудові комфортного і доброзичливого суспільства, продовжує це робити і зараз, у цих надскладних умовах.

   Тож відзначити День толерантності пропонуємо переглядом вистав Інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор» та Інклюзивного лялькового театру. У цьому списку відтворення на ютуб-каналі бібліотеки, звичайно, переважають вистави, які було створено до початку повномасштабного вторгнення, серед них: «Маленький принц», «Як папуги стали кольоровими», «Півень Хвалько», «"Лісова пісня" на новий лад». Але і зараз актори продовжують творити, ставити лялькові вистави, знімати власноруч мультфільми. Про роботу театру на базі артукриття "Незламна бібліотека" пропонуємо вам подивитися сюжет каналу «Суспільне Херсон»:

   "Дивовижні пригоди у підводному світі": учасники інклюзивного театру в Херсоні знімають мультфільми

   Тепер, коли ми навчились літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.

   Б. Шоу, британський письменник
   та драматург, Нобелівський лавреат

 

13 листопада - Міжнародний день незрячих людей

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я 13-го листопада відзначається Міжнародний день незрячих. За даними ВООЗ, близько 300 мільйонів людей в світі страждає від порушень зору, з них майже 40 мільйонів незрячі люди. За тією ж статистикою, кожні п’ять секунд втрачає зір один дорослий, а кожну хвилину – 1 дитина.

   Міжнародний день незрячих відзначається у багатьох країнах світу з метою привернення уваги суспільства, поширення інформації щодо незрячих людей та їхніх прав. Цю дату було вибрано тому, що саме 13-го листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі, а потім у Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. Він також розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні рельєфні літери, витиснені на щільному папері. І до появи шестикрапкового шрифта Брайля саме унціалом друкувалися книги для незрячих людей.

   На цей час, в Україні працює і щорічно випускає в доросле життя осіб з порушеннями зору 6 шкіл для незрячих дітей та 20 шкіл для слабозорих. У зв’язку із розвитком інклюзивної освіти ситуація дещо змінилася. Щоправда, здебільшого поширення набула так звана індивідуальна форма навчання, і лише зрідка – інклюзивна, через відсутність фізичної можливості, а також практичних знань і навичок щодо роботи з незрячими учнями в інклюзивному класі у педагогів загальноосвітніх шкіл.

   В цілому, за останніми статистичними даними в Україні мешкає близько 70 тисяч незрячих людей, але за неофіційними даними їх у три рази більше. Нажаль, останні роки до причин втрати зору додалися також травми пов’язані із бойовими діями. У зв’язку з цим, питання допомоги, реабілітації та включення в суспільне життя незрячих людей та людей із порушеннями зору зараз набуло ще більшої гостроти.

   Отже, незайвим буде знати основні законодавчі документи, на які спирається процес реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні:

   - Конституція України.

   - Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

   - Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

   - Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю».

   - Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

   - Закон України «Про соціальні послуги».

   Відповідно до Конституції України держава має забезпечити право кожного на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (стаття 46), право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).

   Пам’ятаймо про свої права і бережімо один одного!

Всесвітній день дислексії

   8-го листопада відзначається Всесвітній день дислексії - розладу, що характеризується труднощами в навчанні швидкого й точного читання та розуміння змісту. Сьогоднішній допис покликаний нагадати про існування такого розладу. Дислексія зустрічається не так рідко, як це могло би здатися. За даними Єльського Центру Дислексії та Креативності, вона певною мірою вражає кожного п’ятого.

   Люди, у яких наявний цей розлад, часто мають проблеми із розумінням прочитаного, їм важко читати швидко і без помилок. Також вони мають проблеми із правописом і записуванням під диктовку, пропускають, переставляють та дзеркально перевертають літери. Дислексикам буває складно знаходити під час читання місце в тексті, де вони зупинились.

   Зазвичай, найочевидніше ці проблеми постають у початковій школі.

   Дитина з дислексією може важко запам’ятовувати букви, їй важко даються навички письма, слабо розвинена дрібна та велика моторика. Ці, та ще ряд особливостей можуть підказати, що такому учню потрібна додаткова допомога та увага. Також дитині з дислексією потрібно більше часу на виконання завдань з читання та письма.

   Окрім того, важливо розуміти, що хоча дислексія й ускладнює дитині процес навчання, однак сама по собі вона не є ознакою проблем з інтелектом. І у більшості випадків, якщо своєчасно звернутися до грамотних фахівців — нейропсихологів, логопедів, — проблему можна скорегувати.

   Наостанок, пропонуємо вам прочитати декілька історій від людей, які розповідають про цей розлад із власного досвіду:

   Дислексія - це не вирок. Історія та поради від людини, яка живе з розладом читання.

   Власний досвід: «Я зраділа, коли дізналась, що у мене дислексія»

   І будьмо уважні один до одного!

Міжнародний день білої тростини

   1969 року загальними зборами Міжнародної федерації незрячих людей у Коломбо 15-те жовтня було визнано Міжнародним днем білої тростини. У всесвітньому масштабі ця дата почала відзначатися вже наступного року. Зараз саме біла тростина значно допомагає ідентифікувати незрячу людину, а тому, хто нею користується, – бути помітним і не залишитися без уваги та допомоги.
   Історія появи білої тростини, безумовно, заслуговує на екранізацію. Бо це історія про силу духу і вчасно надану підтримку.
   Вона бере початок в десятиліттях між двома світовими війнами, і можливо, все було трошки не так, як ми описуємо, адже винахід білої тростини приписується різним людям, але найбільш загальнопризнаним винахідником все-таки є фотограф із Брістоля Джеймс Бігс. У 1921 році Джеймс Бігс, молодий фотограф, втратив зір в результаті нещасного випадку. Але крізь свій розпач він дослухався до поради, що дав йому солдат, якого також спіткала втрата зору. Порада колишнього воїна була такою: "Розвивай свою самостійність, виходь з дому один, чим частіше будеш виходити з супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться вийти одному".
   Бігс почав ходити самостійно зі своєю звичайною тростиною для прогулянок. Але біда була в тому, що зустрічні перехожі не розуміли, що перед ними незряча людина. Це могло призводити до прикрих випадків. Особливо дошкуляли автомобілі, яких у його місті ставало все більше. Тому, щоб стати більш помітним для перехожих та автомобілістів, Бігс вирішив пофарбувати свою тростину в білий колір.
   Деякі джерела, щоправда, стверджують, що така тростина – французький винахід, і використовувати її почали ветерани, які втратили зір під час Першої світової війни. А після того, як 7-го лютого 1931 року в присутності декількох французьких міністрів були подаровані перші дві білі тростини, 5 тисяч таких предметів розіслали по всій Франції людям, які їх потребували. Цього ж 1931 року ротаріанський клуб купив і подарував білі тростини незрячим британцям.
   Ще одна віха в історії білої тростини пов’язана із психологом Річардом Гувером, який займався реабілітацією американських військових під час та після Другої світової війни. Він переробив білу тростину на більш довгу, адже так можна вивчати перешкоди та ходити впевненіше. Гувер першим почав розробку методології використання білої тростини як засобу для орієнтування. Він багато спостерігав і експериментував, і, навіть, особисто випробовував тростини й методи, зав'язуючи собі очі.
   І зараз, в час технологічних досягнень, які покликані поліпшити життя незрячих людей, біла тростина продовжує залишатись базовою необхідністю для незалежного і продуктивного життя. Вона інформує про нерівності тротуару та перешкоди, а також слугує сигналом для оточуючих.
   Важливо не перешкоджати шляху людини з білою тростиною, не направляти в іншому напрямку. Якщо вам здається, що людині не завадить ваша допомога, то замість припущень краще спитати прямо. Чемно запропонуйте: “Дозвольте мені допомогти вам?” і якщо відповідь позитивна, то запитайте, що слід робити.
   А ще важливо пам’ятати, що інколи ми можемо не здогадуватися, що людина має проблеми з зором, адже це спектр, а не певний чіткий стан. І не завжди люди з інвалідністю мають при собі білу тростину і окуляри. Тож, якщо перехожий запитує номер автобуса, або ціну товару у крамниці, то найкращим буде ввічливо відповісти на запитання.
   Будьмо уважні один до одного кожного дня!

 

Всесвітній день зору

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку у другий четвер жовтня відзначається Всесвітній день зору – день глобального інформування про хвороби ока. А також, цей день покликаний привернути увагу до проблем сліпоти і реабілітації людей з порушенням зору.

В 2024 році Всесвітній день зору припадає на 10 жовтня.

   Інформувати про хвороби ока та можливість їх попередження дуже важливо. Мільйони людей у світі ризикують утратити зір через недоступність елементарних медичних послуг із догляду за очима. 90% людей, що страждають від порушень зору, живуть у країнах, що розвиваються. Адже завдяки сучасному рівню знань і технологій до 80% очних захворювань можна запобігти.

   Найвразливіші до офтальмологічних захворювань – діти шкільного віку, у яких спостерігається короткозорість або далекозорість, та особи після 40 років з глаукомою та катарактою.

   Різні порушення зору мають різні причини. На розвиток короткозорості та далекозорості найбільше впливають генетичні передумови. Катаракта та глаукома розвиваються з інших причин: через хронічні захворювання, діабет, серцево-судинні захворювання, куріння, надмірну вагу, вплив ультрафіолету, неповноцінне харчування та відсутність фізичної активності. Тому ці очні захворювання можна попередити, змінивши спосіб життя.

   Щоби зберегти очі здоровими якомога довше, лікарі радять виконувати ці прості рекомендації:

   · дотримуйтеся здорового способу життя;

   · займайтеся спортом;

   · до раціону харчування включіть зелень (особливо шпинат), капусту, рибу;

   · використовуйте сонцезахисні окуляри для захисту очей від шкідливої дії ультрафіолетових променів;

   · не паліть;

   · дотримуйтеся правил особистої гігієни під час використання контактних лінз та окулярів.

   Дуже важливо не перевантажувати та берегти зір під час роботи і дозвілля. Книги – невід’ємна частина нашого життя, тож бібліотекарі Гончарівки пропонують перевірити себе на шкідливі звички, пов’язані із читанням:
 
   Чи часто ви читаєте лежачі або перебуваючи в русі (в машині, громадському транспорті, тощо)?

   Чи дотримуєтеся оптимальної (30-40 см) відстані очей до сторінки?

   Чи достатньо освітлене ваше робоче місце?

   Чи виховали ви у собі звичку робити невеликі перерви, приблизно 3-5 хвилин, в процесі читання або роботи за монітором?

   І обов’язково приділяйте увагу своєму зору та регулярно проходьте медичні огляди.
 
   Бажаємо усім міцного здоров’я!

 

   Добрий день, наші любі користувачі!

   Як ви можете побачити, остання публікація у блозі датується початком 2022 року. 16 лютого. 8 днів до повномасштабної війни.

   Вторгнення РФ зламало багато планів і гарних задумок. І, нажаль, це далеко не всі наслідки. Центр обслуговування людей з інвалідністю став одним із перших відділів, які постраждали від обстрілів російської армії. Згодом удари були все потужнішими, а пошкодження більшими.

 Але життя продовжується. Неймовірно мужні бібліотекарі, які лишаються в Херсоні, створили Арт-укриття "Незламна бібліотека". Багато героїзму було докладено при спасінні й евакуації фондів. І ще багато-багато роботи велося ці два з половиною роки. Тож найменше, що ми можемо зробити, це відновити наш блог. Тим більше, що тем вже назбиралось чимало: і болісних, про які важко, але треба говорити, і позитивних, які дають надію на краще.

   З вдячністю, ваш Центр обслуговування людей з інвалідністю при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

 

Як зіткати пояс власноруч?

   Чи знаєте ви, що таке бердечко і як з його допомогою можна зіткати набірний пояс? А хлопці та дівчата з ГО «Аутизм. Особливий всесвіт» нещодавно дізналися. На майстер-класі в Гончарівці учасники мали змогу переконатися, що зіткати собі поясок зовсім не складно. До того ж, таким чином можна зробити ще багато корисних речей. Наприклад, цікаву ручку для екосумки, які також виготовляє молодь у рамках пілотного проєкту, започаткованого батьками-членами згаданої ГО, – профорієнтація випускників із РАС.

   Колись пояс був дуже важливою частиною одягу, якій навіть надавали містичного значення. Вона могла не лише захищати, а й давати надприродну силу власнику. Тож не дивно, що й способів виготовлення цього елемента одягу існує чимало. Однією з цікавих технік є плетіння поясів на бердечку – схожого на дощечку з прорізями та дірочками засобу для ткання. На відміну від гобеленового плетіння, узор пояса формують нитки основи, а базується він на простому полотняному переплетенні. Тож із повздовжніх та поперечних смужок формується узор виробу.

   Отже, озброївшись цими знаннями та необхідним інструментом, залишається лише заправити нитки і – до справи. Якщо вам також хотілося б спробувати себе у такому виді ткання і дізнатися більше про наші майстер-класи, звертайтеся у Центр обслуговування користувачів з особливими потребами (І поверх), або за тел.: (0552) 26-63-97

До Інклюзивного лялькового театру завітали журналісти

  На базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара вже декілька років поспіль існує ляльковий театр для дітей з розладами аутистичного спектру. За допомогою ляльок учасники пізнають своє тіло, вчаться побутовим навичкам та презентують себе світу. За роки існування театр вже поставив декілька вистав та встиг поїздити на фестивалі по всій Україні. 

  У чому важливість існування подібних ініціатив та як подібні проєкти змінюють життя юних акторів — дивіться у сюжеті від Медіаплатформи "Вгору".

Гончарівка в Ранку на Суспільному

  Ми вже писали про те, що у Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара проводяться заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Навчає майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. А тепер із задоволенням поділимося відеосюжетом, який зняли журналісти телеканалу Суспільне Херсон для передачі Ранок на Суспільному.

НА ДОТИК

У Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара продовжуються заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Проводить їх майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. Минулого четверга ми вкотре мали можливість переконатися у словах Світлани про те, що плетення з намистин може бути дуже захоплюючим. Крім того, ця діяльність розвиває дрібну моторику і, звичайно, просторове мислення. Суттєвою допомогою можуть стати створені майстринею авторські аудіо майстер-класи, за допомогою яких ви насправді зрозумієте, що незважаючи на існуючий стереотип про те, що для плетіння з намистин необхідний чудовий зір, плетння на слух і на дотик також можливе. Заняття адаптовані для людей зі значними порушеннями зору, що може стати в нагоді також і багатьом людям похилого віку, які хотіли б спробувати себе в цьому виді декоративно-прикладного мистецтва. А ще окрім набуття рукодільних навичок майстер-класи дають можливість відчути себе в колі однодумців і отримати радість від спілкування.

Більше читай тут.

 

4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Також у цей день відзначають народження французького  тифлопедагога та творця азбуки, яка зараз використовується у всьому світі, – Луї Брайля.

Коли майбуньому творцю всесвітньовідомого шрифта для незрячих людей було 11 років, у 1820 році, у минулому капітан артилерії Шарль Барб’є звернувся до директора Паризької Національної школи для незрячих дітей і запропонував продемонструвати учням школи «нічну азбуку» – спосіб кодування військових повідомлень, що дозволяв записувати і читати їх у повній темряві. Йому відмовили. Наступного року він звернувся вже до іншого директора, який поставився до пропозиції більш серйозно. Тоді Барбьє виступив перед учнями і запропонував їм спробувати винайдену ним систему запису. Вона виявилась легшою, ніж система Гаюі, яку використовували на той час, а отже сподобалась. Серед учасників цієї презентації був 12-річний Луї Брайль. Він одразу ж запропонував зміни, які б зробили процес письма і читання більш простим, але тоді до зауважень хлопчика не поставилися серйозно.

Багато років Брайль розробляв і вдосконалював той рельєфно-крапковий шрифт, який ми маємо зараз. Вперше початковий варіант шрифта він представив на розгляд у 1829 році. Тоді йому було 20 років. Його було визнано незручним для зрячих викладачів, і лише у 1837 році за вимогою незрячих людей та людей із вадами зору рада знову повернулась до розгляду шрифту.

У його основі лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки. Брайль був талановитим музикантом, викладав музику незрячим і слабозорим людям, на основі принципів, покладених в основу його шрифту, розробив шрифт для запису нот.

Офіційно новий код затвердили аж 1854 року – через два роки після смерті Брайля.

Першою книгою, надрукованою за системою Брайля, була «Історія Франції».

Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара має у своїх фондах видання шрифтом Брайля, зокрема і українською мовою.

ГАСТРОЛІ ДО КИЄВА 

Інклюзивний театр при бібліотеці "Звичайна роль - особливий актор" взяв участь у Всеукраїнському фестивалі творчості людей з інвалідністю "Барви життя

 Актори інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор» завжди мріяли продемонструвати власну творчість за межами нашого міста в реальному форматі: на великій сцені, зі справжніми софітами, перед новою глядацькою аудиторію. І ось нарешті мрія здійснилася – колектив отримав запрошення взяти участь у Всеукраїнському фестивалі творчості людей з інвалідністю «Барви життя», який проходив 3 грудня у Києві.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

   Сьогодні, 3 грудня, відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю.

  Ця дата мобілізує підтримку громадськості у розв'язанні найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх. Цей день є нагадуванням людству про його обов'язок виявляти турботу та милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства. Така мета була поставлена у 80-х рр. ХХ ст., коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки Десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

 Сьогодні варто підсумувути зроблене для цієї категорії громадян, проаналізувати фактичне становища людей з особливими потребами в суспільстві та визначити плани щодо поліпшення їх життєвого рівня. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

«ТВОРЧІСТЬ БЕЗ КОРДОНІВ»

   У Херсонському облмуздрамтеатрі у перший день зими влаштували проведення інклюзивної події під назвою «Творчість без кордонів». А присвячена вона Міжнародному дню людей з інвалідністю.

   Попри чималу кількість глядачів, особливі артисти трималися на сцені впевнено і виконали не один музичний номер. І звичайно ж інклюзивна подія не обійшлась без показу вистави «Задерикуватий півень» від учасників інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор».

Пропонуємо переглянути чудовий сюжет телеканалу Херсон Плюс про цю подію.