Погляньмо на шрифт з точки зору вебдоступності

   Правильний вибір шрифтів – дуже важливий. Це аксіома. Від шрифту залежить не лише те, як сприйматиметься дизайн сайту або електронного видання, а й наскільки легко буде зрозуміти інформацію, яку там розміщено. Особливо це стосується людей з порушеннями зору або людей похилого віку.

   Але чи так багато ми знаємо про шрифт? Чи завжди легко, читаючи рекомендації по створенню безбар’єрних документів, вирішити, який шрифт краще обрати? Ще й підійти до цього питання обґрунтовано і творчо. Тож спробуємо розібратися.

   Звичайно, у нас немає наміру вмістити всі відомості в один допис, бо тема справді безмежна. Сьогодні ми поговоримо лише про декілька ознак, які точно необхідно знати. Передусім, про ознаку, яка ділить шрифти на дві великі групи: Serif та Sans Serif – шрифти з зарубками (можна також зустріти термін «засічками») та без. Взагалі класифікацій шрифтів існує багато. Всі, напевно, знають про рукописні шрифти, декоративні шрифти, тощо. Але читаючи про вибір шрифту для основного тексту, саме класифікація за наявністю зарубок або засічок – перша, яка зустрічається на нашому шляху.

   Маємо таке визначення, що ж таке шрифтові зарубки:

---

   Зарубки (також засічки чи серифи) в антиквових шрифтах — короткий, зазвичай перпендикулярний штрих на кінці символа, з якого починається та яким закінчується основний штрих знака. Це одна з основних ознак шрифтової форми. Згідно із загальноприйнятою думкою, зарубки направляють рух очей вздовж рядків при читанні великих масивів друкованого тексту. Вони сприяють поєднанню літер у єдину лінію, полегшуючи візуальне сприйняття та зручнопрочитність тексту. Зарубки мають велике значення в формотворенні рисунка шрифтів і їхніх декоративних якостей.

---

   Але в більшості випадків рекомендації зі створення доступних документів як в друкованому, так і в електронному вигляді не радять нам користуватися шрифтами із зарубками. Поради одностайні у тому, що шрифти мають легко читатись і для цього рекомендують саме шрифти Sans Serif, адже шрифти з зарубками, такі як Times New Roman, містять поєднання тонких та товстих штрихів, які користувачеві прочитати важче.

   Для того, щоб внести у нашу теорію трохи практики, радимо відкрити 10 найбільш відвідуваних вами сайтів і подивитися, які шрифти там використовують в основному тексті. Більшість із них, напевно, будуть шрифтами без зарубок. Що ж стосується друкованих видань, то тут результат буде дещо інший.

   При цьому важливо знати, що у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG) немає жорстких рекомендацій стосовно того, який шрифт слід обирати. Тим більше важливо розуміти, чому ми обираємо той чи інший шрифт і підходити до процесу вибору свідомо.

   Які приклади шрифтів із зарубками можна згадати? По-перше, це всім відомий Times New Roman – шрифт, який створили типограф Стенлі Морісон і художник Віктор Лердент 1932 року. Або також досить відомий шрифт Georgia, створений 1993 року Меттью Картером для Microsoft Corporation. До шрифтів без зарубок відносяться такі відомі шрифти як Arial, Helvetica, Verdana, Ubuntu.

   Звичайно ми назвали лише невелику кількість шрифтів і про кожен можна розповідати окремо. Але наведемо лише декілька цікавих фактів:

· Дослідники з Лабораторії зорової ергономіки США назвали комп'ютерний шрифт Verdana найбезпечнішим для зору.

· Helvetica – шрифт, що було розроблено 1957 року швейцарським шрифтовиком Максом Мідінгером – є одним з найбільш вживаних шрифтів цього сімейства. Є версії для наступних алфавітів: латиниця, кирилиця, єврейська, грецька, японська, корейська, хінді, урду, кхмерська та в'єтнамська. Розроблялися китайські форми, щоб доповнити Helvetica.

· Ubuntu — шрифт без зарубок, що був розроблений лондонською шрифтовою компанією Dalton Maag. Фінансування здійснювала Canonical Ltd від імені Руху за вільне програмне забезпечення для операційної системи Ubuntu.

· Приблизне тлумачення слова убунту – людяність по відношенню до інших. Інший можливий варіант перекладу – віра у вселенські узи спільності, що зв'язують все людство.

   А наостанок хотілося б згадати про ще одну дуже важливу для розуміння тексту ознаку. А саме: міжрядковий інтервал. Тим більше, що якщо вибір шрифтів чітко не регламентується, то міжрядковому інтервалу, відстані між абзацами, літерами та словами присвячено цілий параграф у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG), а саме: §1.4.12 Міжрядковий інтервал.

Для цих властивостей тексту радять дотримуватись таких параметрів (Рівень AA):

- висота рядка (міжрядковий інтервал) принаймні в 1,5 рази перевищує розмір шрифту;

- відстань між абзацами не менше ніж у 2 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між літерами (відстеження) принаймні в 0,12 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між словами принаймні в 0,16 рази перевищує розмір шрифту. 

Наприкінці розповімо про цікавий експеримент із визначення читабельності шрифтів, який провели Норберт Шварц і Хюнджин Сонг у 2010 році. Результати виявилися дивовижними. Ви витрачаєте майже вдвічі більше часу на читання курсивних і декоративних шрифтів порівняно зі звичайними. 

Безумовно, ми не тільки не вичерпали, а лише доторкнулися до теми вибору шрифтів. Тож в наших публікаціях присвячених вебдоступності будемо ще неодноразово говорити і про шрифти, і про форматування тексту, і про багато іншого, що сприяє досягненню інформаційної безбар'єрності .

Список рекомендованих джерел:

1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2024.

2. Гайд безбар’єрних подій [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bbu.org.ua/gaid-bezbar-iernih-podii/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.03.2024. – Дата звернення: 16.01.2024.

3. Іванова О., Лебідь М. Доступне інформування про соціальні, реабілітаційні та адміністративні послуги [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/mF1KihI. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2024.

4. Шрифти в інтерфейсах – Читабельність шрифтів – Текст у стандартах WCAG 2.1 – Лекція 5 | Projector [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SWVdq3wTevo. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2024.

5. Класифікація шрифтів [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cases.media/en/article/anatomiya-shriftu-ch-2-klasifikaciya-shriftiv. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2024.

 Вебдоступність, що важлива для всіх

Вебдоступність — проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними було зручно користуватись усім без вийнятку, в тому числі і людям з інвалідністю.

До Дня азбуки Брайля ми хотіли розпочати серію публікацій на дуже важливу тему. При сучасному розвитку технологій одним з провідних напрямків стало забезпечення доступності для людей з інвалідністю ресурсів, які надає всесвітня мережа Інтернет. Це важливо в контексті доступу до державних ресурсів, сфери послуг, дозвілля, можливості спілкування в соціальних мережах, тощо. Доступність охоплює широкий спектр обмежень, зокрема: зорові, слухові, фізичні, мовленнєві, когнітивні, мовні, навчальні та неврологічні порушення. Дотримання вимог вебдоступності також робить вебвміст більш придатним для використання для літніх осіб, та часто покращує зручність сайту чи застосунку для користувачів загалом.

Ухвалення законів про доступність в Європі запустила Конвенція ООН про права людей з інвалідністю. В статті 21-й «Свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації» зазначено, що держави вживають усіх належних заходів для забезпечення осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

В Європі є ще кілька важливих документів, які регламентують саме питання про вебдоступність.

І усі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).

Отже, 4 принципи WCAG, або яким має бути контент:

Доступним для сприйняття (Perceivable): інформація та компоненти інтерфейсу користувача повинні бути презентабельними для користувачів у спосіб, який вони можуть сприймати. Наприклад, інформація на сайті має сприйматись не лише візуально, а й нормально зчитуватись екранним диктором.

Доступним для взаємодії (Operable): компоненти інтерфейсу користувача та навігація повинні бути працездатними. Наприклад, щоб користувачі могли взаємодіяти з інтерфейсом та вводити дані за допомогою клавіатури або голосу.

Зрозумілим (Understandable): інформація та робота інтерфейсу користувача повинні бути зрозумілими. Йдеться про суцільні текстові блоки, складні формулювання, неочевидні взаємодії чи структуру. Тобто контент, який складно сприймати, має бути поданий максимально доступно.

Надійним і стійким (Robust): вміст повинен бути достатньо надійним, щоб його могли надійно інтерпретувати найрізноманітніші агенти користувачів, включаючи допоміжні технології. Тобто має бути сумісність з новими й старими технологіями та допоміжними засобами, аби ними можна було послуговуватись під час взаємодії з сайтом чи застосунком.

Для більш глибокого розуміння теми вебдоступності рекомендуємо нашим користувачам статтю Дмитра Попова, експерта з питань цифрової доступності в UNDP Ukraine: «Як зробити ваш продукт вебдоступним. 10 головних принципів, які мають знати всі розробники та дизайнери». Стаття містить ґрунтовні рекомендації для розробників і багато корисних посилань.

А також пропонуємо безпосередньо ознайомитись з Настановами з доступності вебвмісту (WCAG).

4 січня — Всесвітній день азбуки Брайля

   З  2019 року рішенням Генеральної Асамблеї ООН Всесвітній день азбуки Брайля відзначають 4 січня, в день народження її творця, французького тифлопедагога Луї Брайля. І хоча азбука Брайля була створена вже 200 років тому, вона і до сьогодні не втратила свого значення.

   Тож у 1824 році француз Луї Брайль розробив особливий рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушенням зору. Він не був лікарем або вченим, але безпосередньо зіткнувся з проблемою сліпоти.

   Так сталося, що в 3 роки Луї травмував собі око і з часом осліпнув. Невеселе життя чекало сліпих людей того часу – жебрацьке існування і їжа за милостиню. Але поруч були люблячі батьки. Батько хлопчика учив його алфавіту. Також Луї навчили писати.

   У сім років він почав відвідувати школу в Кувре. Хлопчик здивував учителів своїми здібностями і дуже швидко став кращим учнем. Дбайливі батьки віддають сина в 10 років в Королівський інститут для сліпих дітей. Засновником цього інституту був Валентин Гаюї – відомий благодійник та педагог.

   Навчання в інституті ґрунтувалося на вислухуванні і запам'ятовуванні. Писемність практично була відсутня. У бібліотеці було трохи книг, надрукованих по методу Валентина Гаюї.

   Так сталося, що коли Луї Брайлю було 12 років до інституту завітав військовий Шарль Барбьє. На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних крапок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.

   Декілька років знадобилось Луї Брайлю для вивчення та вдосконалення «нічної абетки». І вже в 15 років він розробив власну універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту для незрячих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою.

   Не одразу, але поступово шрифт Брайля стали визнавати у світі.

   1892 року керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Хейвен Холл винайшов друкарську машинку Брайля з шістьма клавішами. Вона видозмінювалася з часом, і в 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса Девід Абрахам створив більш сучасну друкарську машинку Брайля. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а в 1960-му розробили програми для автоматичного перекладу тексту різними мовами. У 2011 році з’явилася комп’ютерна програма для перетворення тексту Брайля на мову.

   А чи знаєте ви, що в травні 2023 року, британський журнал Vogue вперше в історії випустив свій травневий номер, що надрукований шрифтом Брайля та який дозволяє прочитати його людям з вадами зору?

   Тож і в сучасному світі з його новітніми технологіями важливість азбуки Брайля не піддають сумніву. Зазвичай їй навчають людей які втратили зір ще у дитинстві, але так буває, що рельєфно-крапковий шрифт вчать і дорослі люди. Нажаль, статистика нашої країни невтішна. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушенням зору в Україні. За даними НЗСУ, якщо у 2021 році кількість осіб з втратою або погіршенням зору нараховувала 17 478 осіб, у 2022-му зросла до 19 551. І лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів, що вже більше, ніж за весь 2022-й рік. Це також нерозривно пов’язано із війною, що триває.

   В Україні є ряд організацій, які допомагають людям з травмами та порушеннями повернутися до активного соціального життя, в тому числі, допомагають військовим, які зазнали поранень, пов’язаних із втратою або порушенням зору. Одна із таких – Громадська організація «Трініті ХАБ». На базі безбар’єрного простору «Трініті ХАБ» наразі проходить проєкт «Точка дотику», спрямований на соціальну адаптацію та формування навичок, необхідних для повсякденного життя.

   Для більшого ознайомлення з цією дуже важливою діяльністю, рекомендуємо посилання на сторінку Громадської організації «Трініті ХАБ» та сторінку проєкту «Точка дотику» у мережі «Фейсбук».