2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм

   2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм. В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але неофіційні цифри набагато більші.  У 2007 році Генеральна Асамблея ООН заснувала Всесвітній день поширення інформації про аутизм, який щорічно припадає на 2 квітня. Він спрямований на підвищення обізнаності про реалії аутизму та РАС (розладів аутистичного спектру). Зараз по всьому світу 2-го квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом.

   Аутизм – це дуже різні особливості, саме тому точніше говорити: розлади аутистичного спектру. Спектр – бо здібності і потреби людей з РАС можуть значно різнитися. Дехто з людей, що мають аутизм, використовує вербальну комунікацію з іншими, а дехто – ні, хтось потребує догляду, інші ж – можуть жити самі.

   Зараз у мережі багато інформації про ранню діагностику та перші ознаки РАС. Ми в свою чергу хотіли б порекомендувати статтю з сайту Міністерства охорони здоров’я України, де приведено ознаки, які вказують на те, що дитина може перебувати в групі ризику щодо розладу аутистичного спектру.

   Загалом, люди з РАС часто мають проблеми з соціальною взаємодією, а також – обмежену або повторювану поведінку, сталі інтереси. Ознаки аутизму зазвичай з’являються у віці 2-3 років. Деякі – можуть з’явитися і в більш ранньому віці. Що раніше батьки і лікарі визначають, що дитина перебуває в спектрі, то більше позитивних результатів можна досягти в покращенні якості її життя.

   Також в публікації приведено поради, як спілкуватися з людьми з аутизмом. Наприклад, поважати їх розклад і ритуали, витримувати паузи у розмовах при очікуванні відповіді. А головне: у спілкуванні з людьми з РАС, як, власне, і з іншими людьми, потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.

    Крім того, хотілося б згадати брошуру створену в рамках програми Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні «Якщо у вашої дитини розлади аутистичного спектра».

    У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара також завжди старались створити середовище, яке б сприяло вільному та комфортному спілкуванню всіх без обмежень. В цьому велику роль зіграла громадська організація «Аутизм. Особливий всесвіт». Громадську організацію було створено силами батьків з метою спільного пошуку шляхів реалізації в житті для підлітків з аутизмом, організації для них різноманітних занять.

   Вони брали і продовжують брати найактивнішу участь у житті Гончарівки. Багато цікавих заходів було створено спільними зусиллями.

    Тут неможливо не згадати про Інклюзивний театр «Звичайна роль – особливий актор», який було засновано у 2018 році при бібліотеці.

   Навіть зараз, в умовах війни, він не перестає надихати нас. Нещодавно хлопці та дівчата, що залишаються попри все у прифронтовому Херсоні порадували нас відео до конкурсу художнього читання поезії М. Братана.

   Також хотілося б згадати акцію до Всесвітнього дня розповсюдження інформації про проблему аутизму. Захід було ініційовано Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олеся Гончара в партнерстві з ГО «Аутизм. Особливий всесвіт» і адміністрацією ТРЦ «Фабрика» 2-го квітня 2021 року. Головною метою акції було поширення інформації про аутизм і руйнування стереотипів щодо можливостей людей з РАС серед херсонців. 

А ще: Інклюзивний ляльковий театр, творчий майданчик «Пізнай мене через творчість», проєкт «Читаймо разом з Кіміко» – ось далеко неповний перелік інклюзивних ініціатив, що діяли на базі книгозбірні до війни і багато з яких попри все продовжують діяти.

   У 2023 році реабілітаційний табір у Карпатах став прекрасною можливістю втілити в життя давню мрію – відзняти виставу «Лісова пісня» у реальних, природних декораціях. Зйомки лялькової вистави стали яскравою «арт-терапевтичною» вправою, яка дозволила дітям згадати своїх персонажів, спробувати попрацювати в реальних умовах, отримати позитивні емоції від перевтілення.

  

   Тож, долучайтеся до флешмобу: одягайтеся у відповідний символічний колір та поширюйте фото в соцмережах. Розповсюджуйте інформацію про аутизм та розлади аутистичного спектру. А ще, дуже корисним буде допомогти якійсь громадській організації, яка опікується людьми з аутизмом. 

   Люди в спектрі часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь у житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка та розуміння.

21 березня – Всесвітній день людей із синдромом Дауна

 

   19 грудня 2011 року Генеральна Асамблея ООН вирішила призначити 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна. Починаючи з 2012 року він відзначається щорічно. Цьому передувала своя історія: 2005 року AFRT (французька асоціація з дослідження трисомії за 21 хромосомою) вирішила обрати дату цю дату як символічну. 20 грудня 2007 року 21 березня визнала Всесвітня організація охорони здоров’я.

   Цього дня по всьому світу організовують заходи та події, спрямовані на підвищення обізнаності громадськості про людей із синдромом Дауна, подолання стигматизації та створення інклюзивного середовища.

Одним з таких заходів до цього дня є флешмоб «Lots of socks» – «Багато шкарпеток». Ідея полягає в приверненні уваги до синдрому Дауна, прийнятті унікальності кожної людини, а різні шкарпетки символізують непарність хромосом. Окрім того, це дуже яскравий та креативний флешмоб. Часто до створення шкарпеток долучаються дизайнери та художники, деякі з яких і самі мають цей синдром. А їх продаж допомагає зібрати кошти для благодійних організацій.

   Наша Гончарівка також завжди підтримувала рух до створення більш інклюзивного і комфортного середовища. До цього дня ми хотіли б запросити вас переглянути виставу «Задерикуватий півень» за мотивами однойменного твору Б.Мельничука, прем’єра якої відбулася в нашій книгозбірні чотири роки тому, наприкінці березня 2021 році. Цю виставу представив херсонській публіці інклюзивний театр при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор».

   Театр «Звичайна роль – особливий актор» – перший інклюзивний театр при бібліотеці в Україні. Цей проєкт – унікальний для нашої країни, і ми віримо, що попереду на нас чекає багато таких же яскравих вистав, що будуть так само збирати до себе глядачів і театр знову буде тим осередком спілкування і місцем, де з’являтимуться нові друзі і втілюватимуться цікаві ідеї.

Вебдоступність для людей старшого віку

   Український інститут медіа та комунікації організував дослідження потреб людей, старших за 60 років, у сфері медіаграмотності. Результати опитування показують, що 60,6% респондентів поважного віку користуються смартфонами, а 39,2%  мають доступ до комп’ютера або планшета. Знати цю статистику важливо, бо саме зараз ми переживаємо глобальні демографічні зміни. До 2030 року 1 з 6 людей у ​​всьому світі буде старше 60 років, а до 2050 року це число подвоїться до 2,1 мільярда. Такі швидкі темпи означають, що дизайнери, розробники та усі, хто створює контент, повинні бути готові враховувати потреби людей старшого віку. Перевага полягає в тому, що таким чином покращується доступність загалом, адже багато проблем, з якими стикаються літні користувачі, як-от погіршення зору, проблеми зі слухом або обмежена рухливість, подібні до тих, які можуть виникнути в неідеальних умовах: під час спроби використовувати пристрій під яскравим сонячним світлом, на шумній вулиці або під час тримання дитини.

   Ось декілька проблем, з яким можуть стикатися літні користувачі, та поради для їх вирішення:

• Погіршення зору.

   З віком кришталик ока твердіє, що ускладнює фокусування на близьких об’єктах. Через це може бути важко побачити дрібний або низькоконтрастний текст. Тож дотримуватися вимог Настанов з доступності вебвмісту (WCAG) стосовно контрастності кольорів, розміру шрифту і можливості масштабування в цьому випадку також необхідно та допомагає вирішити ці складнощі.

• Погіршення дрібної моторики.

   Буває так, що керування мишкою або сенсорні екрани з дрібними елементами здаються незручними. В цьому випадку дуже важливою стає можливість ручного керування за допомогою клавіатури. В певних випадках можуть допомогати і голосові команди.

• Зниження слуху.

   Субтитри та стенограми до відео чи аудіовмісту є важливими. Не варто покладайтися лише на звук для передачі інформації. До речі, окрім полегшення сприйняття для людей зі зниженим слухом, субтитри можуть допомогти і людям, які знаходяться в шумному приміщенні, або не можуть включити звук, щоб не потурбувати оточуючих.

   Сьогодні ми живемо в світі цифрової інформації та технологій. І ті, хто не можуть брати участь в цифровому житті, лишаються осторонь соціального життя суспільства. Дослідники називають це явище «цифровим розшаруванням» або «цифровим розривом».

---

   Термін "цифровий розрив" означає розрив або нерівність між окремими особами, громадами чи групами з точки зору їхнього доступу до цифрових технологій. Він охоплює відмінності як у фізичному доступі до цифрової, так і в навичках і знаннях, необхідних для ефективного використання цих технологій.

---

   Перехід на оцифровані послуги ще збільшив цифровий розрив і чітко продемонстрував, що навіть при тому, що відбувається зараз у цифровій інфраструктурі та навичках, все ще існує багато членів суспільства, які лишаються осторонь. Зокрема, серед них є люди похилого віку. Тож дуже важливо подолати стереотип, що сучасні технології лише для молодого покоління. Окрім того, практика показує, що покращення зручності сайтів або застосунків для певної категорії населення, автоматично покращує зручність користування для всіх.

Фото завантажено з фотостока Freepik

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості

   20 лютого – день, який 18 грудня 2007 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Всесвітнім днем соціальної справедливості. Починаючи з 2009 року він відзначається щорічно. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН визнана необхідність подальшого нарощування зусиль міжнародного співтовариства в області викорінювання бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної роботи, рівноправності чоловіків і жінок, соціального добробуту та соціальної справедливості для всіх.

   Стаття 48 Конституції України проголошує, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

   Надання соціальних послуг є важливою функцією будь-якої держави. Проте під час війни кількість людей, які потребують підтримки, збільшується в рази. Українцям довелося зіткнутися із зруйнованою інфраструктурою, втратою житла, транспортних засобів, роботи, просто елементарних засобів для існування. Величезна кількість людей покинули дім. За останніми даними, таких людей нараховується близько 5 мільйонів осіб. Нажаль найбільше страждають люди, які і без того перебували у вразливому становищі.

   За інформацією видання «Суспільне Херсон» на деокупованій території Херсонщини працюють 17 закладів, які надають соціальні послуги населенню. Серед них – сім територіальних центрів соціального обслуговування та десять центрів надання соціальних послуг. 

   Щоб допомогти жителям Херсонщини знайти інформацію про послуги, які вони потребують, а також швидко знайти телефони швидкої та ДСНС, подзвонити комунальним службам, дізнатися телефони волонтерів, тощо, бібліотекарі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара розпочали випуск довідника «Інфокейс. Херсонщина. Україна. Закордон». У виданні розглянуто питання компенсації за пошкоджене та втрачене в результаті бойових дій майно, отримання гуманітарної та соціальної допомоги, виплати та компенсації вимушеним переселенцям як в Україні, так і за кордоном, пенсійне забезпечення, питання ментального здоров’я, контакти та «гарячі лінії» органів державної влади та місцевого самоврядування.

   Завантажити 1-й випуск видання у форматі PDF можна за посиланням:

 https://lib.kherson.ua/files/lib/izdat/InfoCase.v1.pdf

Почути свій ПК

   Скрінрідери – найважливіша технологія, з якою інколи, навіть, асоціюють вебдоступність. Серед причин, чому саме ця допоміжна технологія так важлива є те, що близько 70% Настанов з доступності вебвмісту (Web Content Accessibility Guidelines) написано під потреби саме незрячих користувачів.

   Для читачів, які вперше відкривають для себе цю тему, нагадаємо, що вебдоступність – проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними могли користуватися люди з інвалідністю, постійними або тимчасовими порушеннями.

   «Короткий посібник з цифрової доступності», який було створено в рамках проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні», дає нам таке визначення, що таке скрінрідери:

---

   Скрінрідер (англ. screen reader) – програма зчитування з екрана. Програмне забезпечення, яке використовують незрячі люди для читання текстової інформації з допомогою синтезованого мовлення або шрифту Брайля та для взаємодії з інтерфейсом операційної системи та застосунків.

---

   Програми екранного доступу – не є новою технологією для Центру обслуговування людей з інвалідністю при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара, але дехто з бібліотекарів саме зараз робить свій перший крок у знайомстві зі скрінрідером NVDA. Курси по цифровим навичкам: “Робота на компьютері – шлях до незалежності” проводять волонтери громадської організації Institute of Ukrainian Studies.

   Nonvisual Desktop Acces (NVDA) – безкоштовний читач екрана з відкритим вихідним кодом для операційної системи Microsoft Windows. Навчання орієнтовано на людей, які втратили зір у дорослому віці, але воно може бути дуже корисним для зрячих людей, у яких в оточенні є люди, які потребують допомоги в освоєнні цифрових технологій.

   Чому так важливо мати знання про допоміжні технології державним службовцям, волонтерам громадських організацій, бібліотекарям, веброзробникам: власне, всім хто працює з людьми або створює цифрові продукти? Створюючи контент необхідно мати на увазі, що його можуть сприймати не лише візуально, але і на слух. І не засмучуйтесь, якщо до цього ви ніколи не додавали альтернативний текст до зображень. Ніколи не пізно почати.

   Тож на що варто звертати увагу, щоб людям, які використовують подібні допоміжні технології було зручно сприймати ваш контент? Ось декілька порад:

1. Скрінрідер розуміє тільки текст. Без додаткових плагінів, він не розпізнає зображення і не може прочитати текст, що на зображенні знаходиться. Тож, кожен елемент повинен мати альтернативний текст або текстову мітку.

2. Користувачі скрінрідера не бачать весь екран одночасно. Скрінрідери дозволяють працювати з елементами лише по черзі.

3. Користувачі спочатку фокусуються або торкаються об'єкта, а потім вже вивчають його характеристики.

4. Скрінрідер робить цифрові технології, в тому числі сайти і вебзастосунки, доступними для незрячих людей, але для цього і розробники теж мають подбати про те, щоб їх продукт був доступним. Нагадаємо, що основні правила, якими варто керуватися містяться у Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) – документі, що описує набір рекомендацій для розробки доступних інтерфейсів.

   Операційні системи тісно пов’язані зі скрінрідерами, тому для кожної є свої програми читання з екрану. Скрінрідери бувають платні та безкоштовні. Вони є не лише для комп’ютерів, а і для телефонів із сенсорним екраном. Найпопулярнішими скрінрідерами наразі вважають VoiceOver (macOS, iOS), NVDA (Windows), Google TalkBack (Android).

   Для отримання більшої інформації про Базовий курс по цифровим навичкам для незрячих людей «Робота на компьютері - шлях до незалежності» радимо перейти також на сторінку волонтерської спільноти Institute of Ukrainian Studies у соціальній мережі Facebook:
https://www.facebook.com/ius.lviv.ua

   А ми, в свою чергу, обіцяємо і далі інформувати про те, як зробити світ більш доступним для всіх.

   Список рекомендованих джерел:

   1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception – Назва з екрана. – Дата звернення: 08.02.2025.

   2. Короткий посібник з цифрової доступності [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-06/korotkiy_posibnik_z_cifrovoi_dostupnosti_-_ukr.pdf – Назва з екрана. – Дата публікації: 2023.– Дата звернення: 08.02.2025.

   3. Вебдоступність (серіал на порталі «Дія»). Серія 1. Цифрова доступність і допоміжні технології [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/courses/lesson/seria-1-cifrova-dostupnist-i-dopomizni-tehnologii – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 08.02.2025.

   4. «Дехто навіть не здогадується, що є незрячі користувачі». QC Engineer — про проблеми доступності в IT та що варто знати всім розробникам [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/interviews/accessibility-testing/ – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.12.2020. – Дата звернення: 08.02.2025.

   5. Веб-доступність. Що варто знати кожному Front-end розробнику і дизайнеру [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/web-accessibility/ – Назва з екрана. – Дата публікації: 12.12.2019. – Дата звернення: 08.02.2025.

Погляньмо на шрифт з точки зору вебдоступності

   Правильний вибір шрифтів – дуже важливий. Це аксіома. Від шрифту залежить не лише те, як сприйматиметься дизайн сайту або електронного видання, а й наскільки легко буде зрозуміти інформацію, яку там розміщено. Особливо це стосується людей з порушеннями зору або людей похилого віку.

   Але чи так багато ми знаємо про шрифт? Чи завжди легко, читаючи рекомендації по створенню безбар’єрних документів, вирішити, який шрифт краще обрати? Ще й підійти до цього питання обґрунтовано і творчо. Тож спробуємо розібратися.

   Звичайно, у нас немає наміру вмістити всі відомості в один допис, бо тема справді безмежна. Сьогодні ми поговоримо лише про декілька ознак, які точно необхідно знати. Передусім, про ознаку, яка ділить шрифти на дві великі групи: Serif та Sans Serif – шрифти з зарубками (можна також зустріти термін «засічками») та без. Взагалі класифікацій шрифтів існує багато. Всі, напевно, знають про рукописні шрифти, декоративні шрифти, тощо. Але читаючи про вибір шрифту для основного тексту, саме класифікація за наявністю зарубок або засічок – перша, яка зустрічається на нашому шляху.

   Маємо таке визначення, що ж таке шрифтові зарубки:

---

   Зарубки (також засічки чи серифи) в антиквових шрифтах — короткий, зазвичай перпендикулярний штрих на кінці символа, з якого починається та яким закінчується основний штрих знака. Це одна з основних ознак шрифтової форми. Згідно із загальноприйнятою думкою, зарубки направляють рух очей вздовж рядків при читанні великих масивів друкованого тексту. Вони сприяють поєднанню літер у єдину лінію, полегшуючи візуальне сприйняття та зручнопрочитність тексту. Зарубки мають велике значення в формотворенні рисунка шрифтів і їхніх декоративних якостей.

---

   Але в більшості випадків рекомендації зі створення доступних документів як в друкованому, так і в електронному вигляді не радять нам користуватися шрифтами із зарубками. Поради одностайні у тому, що шрифти мають легко читатись і для цього рекомендують саме шрифти Sans Serif, адже шрифти з зарубками, такі як Times New Roman, містять поєднання тонких та товстих штрихів, які користувачеві прочитати важче.

   Для того, щоб внести у нашу теорію трохи практики, радимо відкрити 10 найбільш відвідуваних вами сайтів і подивитися, які шрифти там використовують в основному тексті. Більшість із них, напевно, будуть шрифтами без зарубок. Що ж стосується друкованих видань, то тут результат буде дещо інший.

   При цьому важливо знати, що у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG) немає жорстких рекомендацій стосовно того, який шрифт слід обирати. Тим більше важливо розуміти, чому ми обираємо той чи інший шрифт і підходити до процесу вибору свідомо.

   Які приклади шрифтів із зарубками можна згадати? По-перше, це всім відомий Times New Roman – шрифт, який створили типограф Стенлі Морісон і художник Віктор Лердент 1932 року. Або також досить відомий шрифт Georgia, створений 1993 року Меттью Картером для Microsoft Corporation. До шрифтів без зарубок відносяться такі відомі шрифти як Arial, Helvetica, Verdana, Ubuntu.

   Звичайно ми назвали лише невелику кількість шрифтів і про кожен можна розповідати окремо. Але наведемо лише декілька цікавих фактів:

· Дослідники з Лабораторії зорової ергономіки США назвали комп'ютерний шрифт Verdana найбезпечнішим для зору.

· Helvetica – шрифт, що було розроблено 1957 року швейцарським шрифтовиком Максом Мідінгером – є одним з найбільш вживаних шрифтів цього сімейства. Є версії для наступних алфавітів: латиниця, кирилиця, єврейська, грецька, японська, корейська, хінді, урду, кхмерська та в'єтнамська. Розроблялися китайські форми, щоб доповнити Helvetica.

· Ubuntu — шрифт без зарубок, що був розроблений лондонською шрифтовою компанією Dalton Maag. Фінансування здійснювала Canonical Ltd від імені Руху за вільне програмне забезпечення для операційної системи Ubuntu.

· Приблизне тлумачення слова убунту – людяність по відношенню до інших. Інший можливий варіант перекладу – віра у вселенські узи спільності, що зв'язують все людство.

   А наостанок хотілося б згадати про ще одну дуже важливу для розуміння тексту ознаку. А саме: міжрядковий інтервал. Тим більше, що якщо вибір шрифтів чітко не регламентується, то міжрядковому інтервалу, відстані між абзацами, літерами та словами присвячено цілий параграф у Настановах з доступності вебвмісту (WCAG), а саме: §1.4.12 Міжрядковий інтервал.

Для цих властивостей тексту радять дотримуватись таких параметрів (Рівень AA):

- висота рядка (міжрядковий інтервал) принаймні в 1,5 рази перевищує розмір шрифту;

- відстань між абзацами не менше ніж у 2 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між літерами (відстеження) принаймні в 0,12 рази перевищує розмір шрифту;

- інтервал між словами принаймні в 0,16 рази перевищує розмір шрифту. 

Наприкінці розповімо про цікавий експеримент із визначення читабельності шрифтів, який провели Норберт Шварц і Хюнджин Сонг у 2010 році. Результати виявилися дивовижними. Ви витрачаєте майже вдвічі більше часу на читання курсивних і декоративних шрифтів порівняно зі звичайними. 

Безумовно, ми не тільки не вичерпали, а лише доторкнулися до теми вибору шрифтів. Тож в наших публікаціях присвячених вебдоступності будемо ще неодноразово говорити і про шрифти, і про форматування тексту, і про багато іншого, що сприяє досягненню інформаційної безбар'єрності .

Список рекомендованих джерел:

1. Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua/#images-of-text-no-exception. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2025.

2. Гайд безбар’єрних подій [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bbu.org.ua/gaid-bezbar-iernih-podii/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 29.03.2024. – Дата звернення: 16.01.2025.

3. Іванова О., Лебідь М. Доступне інформування про соціальні, реабілітаційні та адміністративні послуги [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/mF1KihI. – Назва з екрана. – Дата звернення: 16.01.2025.

4. Шрифти в інтерфейсах – Читабельність шрифтів – Текст у стандартах WCAG 2.1 – Лекція 5 | Projector [Відео] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SWVdq3wTevo. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2025.

5. Класифікація шрифтів [Електронний ресурс] / [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cases.media/en/article/anatomiya-shriftu-ch-2-klasifikaciya-shriftiv. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.02.2020. – Дата звернення: 16.01.2025.

Вебдоступність, що важлива для всіх

Вебдоступність — проєктування та розроблення вебсайтів, вебінструментів та технологій таким чином, щоб ними було зручно користуватись усім без вийнятку, в тому числі і людям з інвалідністю.

До Дня азбуки Брайля ми хотіли розпочати серію публікацій на дуже важливу тему. При сучасному розвитку технологій одним з провідних напрямків стало забезпечення доступності для людей з інвалідністю ресурсів, які надає всесвітня мережа Інтернет. Це важливо в контексті доступу до державних ресурсів, сфери послуг, дозвілля, можливості спілкування в соціальних мережах, тощо. Доступність охоплює широкий спектр обмежень, зокрема: зорові, слухові, фізичні, мовленнєві, когнітивні, мовні, навчальні та неврологічні порушення. Дотримання вимог вебдоступності також робить вебвміст більш придатним для використання для літніх осіб, та часто покращує зручність сайту чи застосунку для користувачів загалом.

Ухвалення законів про доступність в Європі запустила Конвенція ООН про права людей з інвалідністю. В статті 21-й «Свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації» зазначено, що держави вживають усіх належних заходів для забезпечення осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

В Європі є ще кілька важливих документів, які регламентують саме питання про вебдоступність.

І усі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).

Отже, 4 принципи WCAG, або яким має бути контент:

Доступним для сприйняття (Perceivable): інформація та компоненти інтерфейсу користувача повинні бути презентабельними для користувачів у спосіб, який вони можуть сприймати. Наприклад, інформація на сайті має сприйматись не лише візуально, а й нормально зчитуватись екранним диктором.

Доступним для взаємодії (Operable): компоненти інтерфейсу користувача та навігація повинні бути працездатними. Наприклад, щоб користувачі могли взаємодіяти з інтерфейсом та вводити дані за допомогою клавіатури або голосу.

Зрозумілим (Understandable): інформація та робота інтерфейсу користувача повинні бути зрозумілими. Йдеться про суцільні текстові блоки, складні формулювання, неочевидні взаємодії чи структуру. Тобто контент, який складно сприймати, має бути поданий максимально доступно.

Надійним і стійким (Robust): вміст повинен бути достатньо надійним, щоб його могли надійно інтерпретувати найрізноманітніші агенти користувачів, включаючи допоміжні технології. Тобто має бути сумісність з новими й старими технологіями та допоміжними засобами, аби ними можна було послуговуватись під час взаємодії з сайтом чи застосунком.

Для більш глибокого розуміння теми вебдоступності рекомендуємо нашим користувачам статтю Дмитра Попова, експерта з питань цифрової доступності в UNDP Ukraine: «Як зробити ваш продукт вебдоступним. 10 головних принципів, які мають знати всі розробники та дизайнери». Стаття містить ґрунтовні рекомендації для розробників і багато корисних посилань.

А також пропонуємо безпосередньо ознайомитись з Настановами з доступності вебвмісту (WCAG).

4 січня — Всесвітній день азбуки Брайля

   З  2019 року рішенням Генеральної Асамблеї ООН Всесвітній день азбуки Брайля відзначають 4 січня, в день народження її творця, французького тифлопедагога Луї Брайля. І хоча азбука Брайля була створена вже 200 років тому, вона і до сьогодні не втратила свого значення.

   Тож у 1824 році француз Луї Брайль розробив особливий рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушенням зору. Він не був лікарем або вченим, але безпосередньо зіткнувся з проблемою сліпоти.

   Так сталося, що в 3 роки Луї травмував собі око і з часом осліпнув. Невеселе життя чекало сліпих людей того часу – жебрацьке існування і їжа за милостиню. Але поруч були люблячі батьки. Батько хлопчика учив його алфавіту. Також Луї навчили писати.

   У сім років він почав відвідувати школу в Кувре. Хлопчик здивував учителів своїми здібностями і дуже швидко став кращим учнем. Дбайливі батьки віддають сина в 10 років в Королівський інститут для сліпих дітей. Засновником цього інституту був Валентин Гаюї – відомий благодійник та педагог.

   Навчання в інституті ґрунтувалося на вислухуванні і запам'ятовуванні. Писемність практично була відсутня. У бібліотеці було трохи книг, надрукованих по методу Валентина Гаюї.

   Так сталося, що коли Луї Брайлю було 12 років до інституту завітав військовий Шарль Барбьє. На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних крапок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.

   Декілька років знадобилось Луї Брайлю для вивчення та вдосконалення «нічної абетки». І вже в 15 років він розробив власну універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту для незрячих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою.

   Не одразу, але поступово шрифт Брайля стали визнавати у світі.

   1892 року керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Хейвен Холл винайшов друкарську машинку Брайля з шістьма клавішами. Вона видозмінювалася з часом, і в 1951 році вчитель деревообробки в школі Перкінса Девід Абрахам створив більш сучасну друкарську машинку Брайля. Тоді ж почали випускати принтери для тиснення шрифтом Брайля, а в 1960-му розробили програми для автоматичного перекладу тексту різними мовами. У 2011 році з’явилася комп’ютерна програма для перетворення тексту Брайля на мову.

   А чи знаєте ви, що в травні 2023 року, британський журнал Vogue вперше в історії випустив свій травневий номер, що надрукований шрифтом Брайля та який дозволяє прочитати його людям з вадами зору?

   Тож і в сучасному світі з його новітніми технологіями важливість азбуки Брайля не піддають сумніву. Зазвичай їй навчають людей які втратили зір ще у дитинстві, але так буває, що рельєфно-крапковий шрифт вчать і дорослі люди. Нажаль, статистика нашої країни невтішна. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушенням зору в Україні. За даними НЗСУ, якщо у 2021 році кількість осіб з втратою або погіршенням зору нараховувала 17 478 осіб, у 2022-му зросла до 19 551. І лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів, що вже більше, ніж за весь 2022-й рік. Це також нерозривно пов’язано із війною, що триває.

   В Україні є ряд організацій, які допомагають людям з травмами та порушеннями повернутися до активного соціального життя, в тому числі, допомагають військовим, які зазнали поранень, пов’язаних із втратою або порушенням зору. Одна із таких – Громадська організація «Трініті ХАБ». На базі безбар’єрного простору «Трініті ХАБ» наразі проходить проєкт «Точка дотику», спрямований на соціальну адаптацію та формування навичок, необхідних для повсякденного життя.

   Для більшого ознайомлення з цією дуже важливою діяльністю, рекомендуємо посилання на сторінку Громадської організації «Трініті ХАБ» та сторінку проєкту «Точка дотику» у мережі «Фейсбук».