3 січня 2026 р.

4 січня – Всесвітній день абетки Брайля

Портрет Луї Брайля

   4 січня – день народження Луї Брайля. В цей день ми згадуємо геніального незрячого тифлопедагога. Два століття тому він винайшов абетку, яку зараз широко використовують в усьому світі. А в грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день абетки Брайля з метою підвищення обізнаності суспільства про її значення для незрячих та слабозорих осіб.

   Але що знає більшість із нас про абетку Брайля? В кращому випадку те, що це тактильна система письма та читання для людей із порушеннями зору. В чому ж унікальність саме браїлівської системи, адже спроби створити рельєфні абетки були і до його винаходу.

   Тож звернемося до історії. Луї Брайль навчався у школі, засновником якої був Валентин Гаюї. Там також були книги для незрячих учнів. Валентин Гаюї розробив рельєфно-лінійний шрифт – унціал. Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні рельєфні літери, витиснені на щільному папері. Але недолік способу Гаюї був у тому, що такі книги були великі, містили мало інформації і читання їх було дуже повільним.

   Також системі Брайля передувало винайдення «нічної абетки». ЇЇ розробив капітан Шарль Барбʼє. Нічна абетка була створена для того, щоб військові мали змогу читати зашифровані повідомлення наосліп і безшумно. Інформацію можна було записати в повній темряві, проколюючи отвори в картоні, і так само вона зчитувалась за допомогою пальців. Однак «нічна абетка» Барб’є так і не набула великого поширення в армії, адже була складною та мала істотні недоліки. Та в 1820 році Шарль Барбʼє презентував дану абетку Французькій національній школі для сліпих – серед її учнів був 12 річний Луї Брайль.

   Через 3 роки на основі цього винаходу Луї Брайль, якому на той момент виповнилося 15 років, розробив свій перший варіант рельєфно-крапкового шрифту для незрячих і слабозорих людей, котрий пізніше був названий на його честь – «шрифт Брайля». У 1824 році він придумав «комірку-шестикрапку», що складалася з двох вертикальних рядів по 3 крапки. Попередні абетки були створені зрячими людьми, які лише гіпотетично могли уявити, як відчуває світ незряча людина. Луї Брайль же зробив по справжньому зручну абетку, адже шість крапок, це саме стільки, скільки зручно зчитувати подушечками пальців і стільки, щоб дати необхідну кількість комбінацій. Шрифт Брайля охоплює все необхідне: літери, цифри, розділові та математичні знаки. А оскільки Брайль був ще й талановитим музикантом, то він окрім цього винайшов і свою систему запису нот.

   Отже, шрифт Брайля – це тактильна система письма, що використовує комбінації шести опуклих крапок у шеститочковій комірці (2 стовпці по 3 крапки) для кодування літер, цифр, розділових знаків та інших символів, з 64 можливими комбінаціями для основних символів та додатковими знаками, які надають інструкції для форматування (заглавні літери, цифри, тощо). 
Український алфавіт шрифтом Брайля

   Система Брайля демонструє елементи комбінаторики, оскільки створює велику кількість значень із обмеженого набору базових елементів (крапок), використовуючи їх розташування та додаткові модифікатори для кодування інформації. Стандарти також визначають величину крапок та відстань між ними. І хоча в деяких випадках, наприклад у вивісках та обʼявах, дозволяється використовувати різноманітні розміри, завжди має бути внутрішня узгодженість з максимальним відхиленням 1%. Шрифтом Брайля пишуть також арабські та римські цифри, різноманітні математичні дії. І щоб не створювалось ніякої плутанини є чітко розроблені правила запису.

Схематичне зображення розмірів шрифта Брайля

   Всесвітній день абетки Брайля  нагадування про важливість доступності та незалежності для незрячих або людей з вадами зору. Азбука Брайля є не тільки засобом спілкування, але й має велике значення для забезпечення права на доступ до інформації, освіти, здійснення права на свободу вираження поглядів.

   Ілюстрації взято з наступних ресурсів:
   1. Physical Specifications For Braille [Електронний ресурс] //Australian Braille Authority: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: –
https://brailleaustralia.org/about-braille/physical-specifications-for-braille/ – Назва з екрана. – Дата звернення: 02.01.2026.

   2. Луї Брайль. Сліпий музикант-католик, який винайшов точкове письмо [Електронний ресурс] // CREDO: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: –
https://credo.pro/2022/01/310018– Назва з екрана. – Дата звернення: 02.01.2026.

   3. Шрифт Брайля. Основні граматичні правила [Електронний ресурс] // Mandarin Sign: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: –
https://mandarin-sign.com/uk/%d1%88%d1%80%d0%b8%d1%84%d1%82-%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b9%d0%bb%d1%8f-%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%96-%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%bd%d1%96-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2/ – Назва з екрана. – Дата звернення: 02.01.2026.



теги

. "Книжкова шафа" "Сердце матери" #a11y #eBookDay #gaad 140лет 3Д-друк адвокаси анонс Антон Борисов архив аудио аудиокниги аутизм без барьеров белая трость Белозёрка библиография Библиомост библиотека библиотека 2.0 библиотекари библиотеки библиотерапия Билл Гейтс Біла тростина благотворительность блоггинг блогопедия блогосфера буккроссинг буккроссинг. книгообмен веб-дизайн Великобритания видео виїзна бібліотека виставка волонтерство Волошин вспомогательные техноглогии выборы Высоцкий выставка Гаюи геолокация Германия гигиена зрения Григорий Адамов Грин Грузия ГУД дельфинотерапия Джарылгач Диана Гурцкая диджериду дизайн дозвілля без обмежень Донецк доступность е-урядування ЕВРО-2012 Европа Ерошенко ЕС ЖБ живая библиотека живопись зрение ИКТ инваколяска инвалидность Индия инклюзивное образование инклюзивный театр инновации интеграция интерактив интернет интернет-ресурсы интерфейсы для незрячих информационные технологии информация иппотерапия искусство история кампхіл Канада карта каталог сайтов Каховка кемп кино клуб "Семейная гармония" книги книгоиздание книгообмен Книжкова шафа КНУКиМ Конвенция ООН конкурс контакты конференция краеведение кризис Крым крымские татары культура Латвия лекотека Лина Костенко Литва Львів люди маломобильные читатели Марокко мастер-класс медиа медиагромотность медиация мобильная библиотека мобильные технологии мода музеи музей музыка мы в сми НАІУ наши читатели НГО незрячие неповносправність Новая Каховка новые поступления образование Одесса Олесь Гончар Ольга Скороходова онлайн-справка ООН опрос ориентирование орієнтування особый ребенок Павел пандус периодика писатели плагиат подкаст подкасты Польша право практические занятия практические занятия pcc ридер презентация програма екранного доступу проза ПЭД радио РадиоКавун реабилитация реклама рельєфно-графічні посібники Ремарк Речная звезда Ровно Рубен Гонсалес Гальего сайт СБУ семинар Сердце матери синдром Дауна синдром Ушера синтезатор речи скайп скрінрідер Славское слепоглухота слух сми Соколянский сообщества социальная реклама социальные сети спецбиблиотека спецпотребности спорт справка СРК Прометей статистика стихи сурдо сурдоперевод США тактильная книга тактильные пособия твиттер творчество телетайп ТехКемп техника техника для незрячих тифло тифлокомментирование тифлокраеведение тифлоновости Тифлочас толерантность трансляция транспорт тренинг трудоустройство туризм Туркменистан УБА Украина УТОГ УТОС учеба фандрейзинг Феодосия фестивали флористика фото футбол Харьков Хелен Келлер Херсон хрестоматия Царан цензура цитаты Черкасы Чернобыль читатели чтение Шевченко школа шрифт Брайля экскурсия юзабилити юмор Япония ярмарка accessibility Blogcamp blogday DAISY Digital Libraries e-kniga facebook FLEX Google iBooks Author IFLA iPan_Pensioner IPod JAWS Kapten Mobility LEAP libdayUA Microsoft NVDA Pain RSS Ruby web 2.0
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання