Книги для незрячих: шрифтом Брайля и аудио - современное состояние в Украине

Видео 5-го канала :


ссылка на видео

Текст сообщения:
Уже два роки в Україні майже не випускають книжок для людей із вадами зору - це тексти, надруковані шрифтом Брайля, а також записи на аудіокасетах. Раніше цим займався Будинок звукозапису та друку товариства сліпих, але через брак фінансування редакцію довелося закрити. Відтоді фонд бібліотек для інвалідів мізерно поповнюють лише волонтери.

Студентка Ліза Олійник начитує вірш, щоби потім передати звукозапис до літературного фонду незрячих. Дівчина розповідає, ще 2 роки тому із подругою виграли конкурс студентських проектів. На його реалізацію отримали 3 тисячі доларів, за ці кошти уже створили кілька аудіозбірок для сліпих.

Волонтерські аудіозаписи - це все, чим поповнюються полиці бібліотек для сліпих, розповідають працівники київської читальні. У її фонді - понад 8 тисяч звукозаписів, проте більшість відвідувачів все це уже переслухали.

Незряча Інесса за фахом філолог. Дівчина стежить за новинками книжкового світу і мріє прочитати або послухати твори українських сучасників.

Будинок звукозапису та друку - єдине місце, де чверть століття виготовляли книжки для 79 українських бібліотек для сліпих. Тут є спеціальне обладнання, щоби друкувати літературу шрифтом Брайля, а також записувати її на касети.

Юлія Фінгарет, 5 канал: "Колись у цій студії звукозапису озвучували по 200 книжок на рік. Проте з 2009 у апаратній не записали жодної аудіокниги. Місце професійних дикторів вкрите товстим шаром пилу". 

У майже покинутому приміщенні чергує лише дирекція. Видавці кажуть, влада перестала фінансувати проекти незрячих, платити друкарням та дикторам - нема чим.

Фінансувати наповнення бібліотек для незрячих уряд нещодавно зобов'язав Фонд захисту інвалідів. Незрячим повідомили - гроші отримуватимуть зі штрафного фонду підприємств, які не хочуть брати на роботу інвалідів. А таких в Україні - 99 відсотків, кажуть Керівники центрального правління товариства сліпих.

У Товаристві незрячих вже навіть кошторис склали. Кажуть, на рік для виготовлення аудіокнижок необхідно, щонайменше, 600 тисяч гривень. А на друк періодики Брайлем ще з півмільйона.

Юлія Фінгарет, Ян Доброносов, Орест Пона, 5 канал

 источник 

 Теперь вы понимаете мое увлечение блогом "Книжкова шафа" и подкастингом вообще. В принципе любая библиотека, имея компьютер, могла бы создавать аудиофайлы и начитывать современную украинскую литературу, например. Но делать это качественно без специальных знаний и опыта не получится. Механическим голосом может и робот прочитать.

Кстати, все наши файлы (наши - уникальные в том смысле, что записаны в Херсоне, начитаны херсонцами или рассказывают о херсонских авторах) мы передаем и в Киевскую библиотеку для слепых, и в другие библиотеки, где создаются читательские места для читателей с ограничениями зрения. И вы всегда можете скачать любой файл и пополнить свою аудиотеку.



Share |