ЧИ ЛЕГКО ЗНАЙТИ РОБОТУ ЛЮДИНІ З ІНВАЛІДНІСТЮ?

   Нещодавно Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної бібліотеки ім. Олеся Гончара проводив черговий онлайн-тренінг «Техніка пошуку роботи». Захід відбувся в рамках спільного проєкту Гончарівки та Херсонського міського центру зайнятості «Твій шлях до успіху».

   Зважаючи на сучасні реалії, особливий акцент було зроблено на те, як саме інтернет, і зокрема соціальні мережі, можуть допомогти шукачу отримати бажану посаду. Крім того, багато було сказано щодо користі соцмереж для побудови особистого бренду: говорили про те, яку інформацію про вас надає ваш профіль та які факти має містити пост щодо пошуку роботи. Приділили увагу також сучасним тенденціям на ринку праці й питанню складання роботодавцем оголошення про пошук нового працівника. Чого не має бути в тексті оголошення, яку інформацію можна вважати порушенням закону та дискримінацією, як саме ми можемо вплинути на недобросовісних роботодавців – про це також дізналися учасники.

 Подібні тренінги допомагають підвищити свою конкурентоздатність на ринку праці та стати більш обізнаним у правових питаннях.

ТЕХНІКА, ЯКА ЗАВЖДИ ДОПОМОЖЕ

  Сучасні технології здатні відкрити нові перспективи для людей із проблемами зорового сприйняття, урізноманітніти їх доступ до інформації. Спеціальна техніка та спеціалізоване програмне забезпечення розширюють горизонти для розвитку людей із вадами зору, зокрема і професійного, відкривають можливості для отримання нових знань.

  Але ж не секрет, що речі, які були створені з якоюсь певною спеціалізованою метою, часом набувають більш широкого використання. Саме така доля спіткала наявні в Гончарівці електронні збільшувачі «Optelec ClearView». Електронні збільшувачі, або електронні лупи, – компактні пристрої з камерою і екраном, які дозволяють побачити збільшене зображення в різних режимах.

  Серед переваг цих приладів найбільше виділяють наступні:

  Відмінне зображення

Від часу випуску першого збільшувача були зроблені значні досягнення у функціональності пристроїв і чіткості зображення. На початку свого існування настільні збільшувачі мали дуже зернисте зображення, а зараз ми можемо запропонувати вам досить чітке – навіть за умови найвищих рівнів збільшення. Пристрій має декілька режимів зображення: повно-кольорове, чорно-біле, позитивне та негативне. Можна також керувати контрастністю.

  Зручне використання

Ковзаюча платформа для читання допомогає нам мінімально рухати сам документ. Це зручно, коли маємо справу з важкими газетами. Також у користувача є можливість дуже легко зафіксувати прилад у необхідному положенні, тому ви не втратите потрібну інформацію.

  Просте керування

Елементи керування розроблялися так, щоб бути максимально зручними та простими. У прилада є всього декілька кнопок: переключення режиму, збільшення та зменшення зображення, регулювання контрастності.

  Але не лише для людей із вадами зору корисні ці прилади. Електронні збільшувачі поступово стають невід'ємною частиною будь-якого технологічного або ремонтного процесу. Воно й зрозуміло, адже з їх допомогою істотно полегшується процес ідентифікації дефектів, пошкоджень і відколів, які неозброєним оком майже неможливо помітити.

  Для тих, хто займається ремонтом мобільних телефонів, планшетів та іншої електроніки, «Optelec ClearView» може стати незамінним приладом. Адже вироби, що підлягають ремонту, далеко не завжди бувають плоскими, а крім них потрібно примудритися розмістити під об'єктивом і паяльну лампу або інший інструмент. Чималою перевагою приладу є те, що збільшувач дає пряме, а не перевернуте збільшене зображення, тому користувачеві не доведеться подумки перевертати картинку. Крім того, прилад містить яскраву підсвітку. Завдяки цьому досягається висока якість картинки і природне перенесення кольорів, а довгий фокус дозволяє працювати навіть із великими та об'ємними виробами.

  При роботі на електронному збільшувачі краще видно просторові рухи та об'єм, а зручний для роботи дизайн суттєво зменшує навантаження на шию і очі.

  Впевнені, ми вас переконали, і ви теж захочете скористатися досягненнями новітньої техніки, стаціонарними або ручними збільшувачами. Такі збільшувачі знаходяться в Центрі для людей з особливими потребами та в секторі періодичних видань відділу обслуговування користувачів (І та ІV поверхи) Херсонської обласнгої універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.

  Приходьте до Гончарівки, і ми радо вам допоможемо.

ПІДГОТОВКА НОВОЇ ВИСТАВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ТЕАТРУ

Інклюзивний театр "Звичайна роль - особливий актор" при КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара" готує нову виставу. Телеканал Херсон Плюс зняв чудові фото з репетиції.

 

ВАЛЕНТИН ГАЮЇ – НОВАТОР, БЛАГОДІЙНИК, ТИФЛОПЕДАГОГ

   13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – французький педагог, який вважається основоположником тифлопедагогіки, педагогіки для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата стала основою для Міжнародного дня незрячих (International Day of the Blind). Тож дізнаймося більше про цю видатну людину.

   Саме Валентину Гаюї належать перші спроби створення навчальних закладів для незрячих дітей, розробки дидактики та методики навчання загальноосвітнім предметам і трудовим навичкам. Відомий тифлопсихолог П. Віллей у книзі «Психологія сліпих» наводить історичні дані про те, як Валентин Гаюї випадково звернув увагу на важке становище незрячих, переважно неосвічених людей, жебраків. В. Гаюї спало на думку, що вони також здатні до навчання і, можливо, їм під силу досягти великих успіхів у деяких сферах, зокрема, музиці. Він розробив систему навчання незрячих читання, письма, арифметики, музики та різних ремесел. Щоб реалізувати свою думку Гаюї спочатку відкрив за власні кошти школу, надалі – інститут на 30, а пізніше – на 120 учнів.

  У 1803 р. російський імператор Олександр І запросив Гаюї для створення аналогічного інституту в Російській імперії. Але в Росії його спочатку спіткала невдача. Активно розпочавши справу, він просто не зміг набрати учнів. Чиновники, яким було доручено комплектацію шкіл, відповідали, що «в Росії сліпих дітей немає». Коштів, виділених на цю роботу, Гаюї майже не отримував. У цих непростих умовах, незважаючи на труднощі, він працював до 1817 року. Згодом його перший у Росії інститут для сліпих все-таки визнала влада, надала будівлю особняка на Васильєвскому острові та зрештою дозволила набрати дітей. Повернувся до Франції Гаюї у віці 72-х років.

   Помер педагог у 1822 році та був похований у Парижі. За даними, що збереглися до нашого часу, гранітний пам’ятник на його могилі було встановлено за гроші, зібрані незрячими музикантами та ремісниками.

Метод навчання читання та письма був описаний педагогом у його роботах і покладений в основу інших подібних досліджень. У різних країнах відкривали навчальні заклади для незрячих. Так, у 1791 р. було відкрито навчальний заклад для сліпих у Ліверпулі, в 1801 році – в Лондоні, в 1804 році – у Берліні, у 1881 році – у Петербурзі, в 1882 році – у Москві. Всього у 80-х роках XIX століття у світі налічувалося близько 150 таких закладів У цей період тифлопедагогіка вже почала відокремлюватись від загальної педагогіки та розпочався активний розвиток методик навчання незрячих. А за «унціалом», рельєфно-лінійним шрифтом, який розробив Гаюї, незрячі люди навчалися до появи шестикрапкового шрифта Брайля. І саме «унціалом» були надруковані перші книги для незрячих людей.

Центр для користувачів з особливими потребами при Херсонській обласні універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара нагадує, що надає доступ до інформації людям із вадами зору. Ми маємо технічні можливості, які можуть зробити ваш пошук інформації більш комфортним та легким. Також Центр має видання шрифтом Брайля, колекцію аудіокниг і літературу для майбутніх та практикуючих тифлопедагогів.

Джерела:

Вікіпедія.

Синьова Євгенія Павлівна. Тифлопсихологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Є.П. Синьова - К. : Знання, 2008. - Бібліогр. у кінці розд. та в підрядк. прим.. - Дод.: с. 360-365. - 365 с. - (Вища освіта XXI століття), ISBN 978-966-346-337-7.