Українське законодавство та міжнародні
стандарти вебдоступності WCAG 2.1/2.2 : що мають знати бібліотекарі та установи
У сучасному
світі ми шукаємо всю потрібну інформацію передусім через інтернет. За допомогою онлайн-платформ
та мобільних застосунків ми отримуємо державні послуги, навчаємося, працюємо,
здійснюємо покупки та спілкуємося.
Цифрова
доступність – це підхід до
розроблення сайтів, мобільних застосунків та електронних документів, який
забезпечує можливість їхнього повноцінного використання людьми з різними
сенсорними, руховими або когнітивними порушеннями, а також людьми старшого віку
й користувачами з різним рівнем цифрових навичок.
Тому онлайн-платформи
мають бути зручними й зрозумілими для всіх користувачів незалежно від віку,
фізичних можливостей чи особливих потреб. З цієї причини у багатьох країнах
світу безбар'єрний доступ до цифрових сервісів вже став не лише
рекомендацією, а й обов'язковою вимогою, закріпленою в законодавстві.
У країнах
Європейського Союзу ці норми поширювалися переважно на вебсайти та мобільні
застосунки державних установ.
2019 рік. Європейський Союз ухвалив Європейський акт про
доступність (European Accessibility Act), який розширив правила доступності
на низку товарів і послуг приватного сектору.
28 червня 2025
року. Акт набрав чинності
в усіх країнах ЄС. Відтоді норми цифрової доступності стали обов'язковими не
лише для державних установ, а й для багатьох приватних компаній, які надають
товари та послуги громадянам ЄС.
В Україні за
останні два роки також значно оновили законодавство в цій сфері згідно європейських
стандартів.
2021 рік. Урядом була схвалена Національна стратегія зі
створення безбар'єрного простору в Україні на
період до 2030 року. Вона закріпила цифрову доступність як один із
пріоритетних напрямів державної політики.
2022 рік. Набув чинності національний стандарт «Інформаційні
технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ». Він впровадив
європейські вимоги інклюзії як до сайтів, так і до мобільних застосунків.
2023 рік. Набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів
України «Деякі питання доступності інформаційно-комунікаційних систем та
документів в електронній формі». Вона зобов'язала органи виконавчої влади
суворо дотримуватися вимог цифрової доступності.
2026 рік. Верховна Рада розглядає проєкт Закону України
«Про цифрову доступність». Після його ухвалення норми цифрової доступності
поступово поширяться не лише на державні установи, а й на приватний сектор (медичні
заклади, освітні установи, інтернет-магазини та інші цифрові сервіси).
Окрім соціальної
значущості, доступність є вигідною і з практичної точки зору. Впровадити її ще
на етапі створення цифрового продукту значно простіше й дешевше, ніж усувати
недоліки після запуску.
Впровадження
цифрової безбар'єрності – це місія сучасної бібліотеки як головного
інформаційного та культурного хабу громади. Сучасний сайт бібліотеки давно
перестав бути лише електронною візитівкою установи. Він став основним онлайн-майданчиком
взаємодії з користувачами, який допомагає дізнатися графік роботи, контакти,
структуру бібліотеки, знайти книги в електронному каталозі, ознайомитися з
новими послугами, актуальними проєктами, зареєструватися на заходи та отримати
доступ до електронних ресурсів.
Якщо не має
змоги знайти потрібну інформацію, збільшити розмір тексту, скористатися сайтом із
смартфона, працювати без комп'ютерної миші або отримати доступ до каталогу за
допомогою програм екранного озвучення, такий ресурс фактично не виконує своєї
інформаційної та просвітницької функції.
WCAG (Web
Content Accessibility Guidelines) – це міжнародний стандарт, розроблений Консорціумом Всесвітньої
павутини (W3C). Саме на нього орієнтуються державні установи та
компанії у всьому світі під час створення доступних вебсайтів і мобільних
застосунків. Український ДСТУ та вимоги ЄС, базуються саме на рекомендаціях
WCAG.
Усі вимоги WCAG будується на чотирьох принципах (POUR):
Стандарт WCAG
постійно оновлюється, щоб враховувати розвиток цифрових технологій і нові
потреби користувачів. Основні етапи його розвитку виглядають так:
2008 рік. Створено базовий фундамент (WCAG 2.0): з'явилися
обов'язкові підписи до картинок, робота сайту без мишки та контрастні кольори
текстів.
2018 рік. Адаптація
під смартфони (WCAG 2.1):
додано правила для зручного користування сайтами з мобільних телефонів та
планшетів.
2023 рік. Впровадження сучасних вимог (WCAG 2.2): спрощено
вхід на сайти без складних перевірок безпеки, покращено видимість кнопок і
навігацію.
Це означає, що
дотримання лише WCAG 2.0 чи навіть 2.1 вже недостатнє. Законодавство ЄС прямо
посилається на WCAG 2.2, і саме він на сьогоднішній день є актуальним
стандартом.
Кожна вимога
WCAG має один із трьох рівнів відповідності. На сьогоднішній день рівень AA є
основним орієнтиром для державних сайтів і більшості нормативних документів.
Рівні відповідності WCAG. Ілюстрація згенерована за
допомогою ШІ
До базових
рекомендацій WCAG 2.0 та 2.1 належать такі:
Альтернативний
текст для зображень. Незрячі люди
не можуть побачити зображення, тому для них важливо створити текстовий опис – альтернативний
текст. Його мета – надати незрячим користувачам таку ж інформацію, яку
отримують зрячі при перегляді зображення. Він не відображається на сторінці, а
доступний лише користувачам скринрідерів – спеціального програмного
забезпечення, яким користується ця категорія користувачів. Бажано, щоб
альтернативний текст був не більше 150 символів. Варто описувати тільки те, що зображено, і не додавати
суб’єктивну оцінку.
Навігація з
клавіатури. Сайтом має бути
зручно користуватися без миші: переходити між елементами, відкривати сторінки
та виконувати всі необхідні дії лише за допомогою клавіатури.
Контрастність. Текст і фон повинні мати достатній контраст (мінімум
4,5:1), щоб їх було легко читати (наприклад, під час перегляду контенту під
яскравим сонцем).
Зрозумілі форми. Усі поля для введення інформації повинні мати чіткі
назви або підказки, щоб користувач розумів, які дані потрібно ввести. Якщо на сайті є форма
реєстрації, біля полів мають бути підписи. Наприклад: прізвище; електронна
пошта; номер телефону. За наявності особливих вимог, їх теж потрібно пояснити:
пароль (не менше 8 символів); дата народження (День. Місяць. Рік).
Простота тексту. Контент має бути написаний зрозумілою мовою, без
складних конструкцій.
Мобільна
доступність. Сайт повинен
коректно працювати на смартфонах і планшетах, враховуючи особливості сенсорного
управління.
Медіаконтент. Відео супроводжується субтитрами, аудіо – текстовими версіями, а мерехтливі ефекти уникаються.
Основні вимоги WCAG 2.0 та 2.1. Ілюстрація згенерована за
допомогою ШІ
WCAG 2.2 додає нові
критерії до вже існуючих, які спрямовані на те, щоб охопити більше аспектів
доступності. Серед ключових нововведень:
Видимий фокус. Під час навігації за допомогою клавіатури користувач
повинен чітко бачити, який елемент сайту (кнопка, посилання чи поле) зараз
активний.
Альтернатива для
перетягування. Якщо на сайті потрібно перетягнути мишею файл, картку чи зображення, то для
багатьох людей це може бути складно або неможливо, якщо:
·
людина
користується лише клавіатурою;
·
використовує
програму керування голосом;
·
має
порушення моторики рук;
·
працює
зі смартфона, де перетягування теж не завжди зручне.
Тому WCAG
вимагає, щоб окрім перетягування був інший спосіб виконати ту саму дію:
·
замість
перетягування файлу можна натиснути кнопку «Вибрати файл»;
·
замість
перетягування елементів списку є кнопки «Вгору» і «Вниз»;
·
замість
перетягування маркера на карті можна ввести адресу або координати.
Мінімальний
розмір інтерактивних елементів. Кнопки
та посилання повинні мати достатній розмір (приблизно 24×24 пікселі), щоб їх
було легко активувати.
Стала допомога. Чат підтримки, розділ «Допомога» мають розміщуватися в
одному й тому самому місці на всіх сторінках сайту.
Відсутність
повторного введення. Користувач не
повинен вводити одні й ті самі дані кілька разів у багатокрокових формах.
Доступна
автентифікація. Процес входу
не може вимагати складних когнітивних тестів (наприклад, розгадування загадок
чи запам’ятовування образів).
Легкий пошук
допомоги. Якщо сайт пропонує
чат підтримки, довідку чи контактну інформацію, користувач повинен швидко їх
знайти.
Ці критерії
доповнюють попередні вимоги та роблять цифрові сервіси ще зручнішими.
Що нового у WCAG 2.2. Ілюстрація згенерована за допомогою
ШІ
Вебдоступність –
це не лише виконання вимог законодавства чи міжнародних стандартів, а насамперед
можливість для кожної людини без перешкод користуватися онлайн-сервісами. Для
бібліотек, які забезпечують рівний доступ до інформації, створення
безбар'єрного цифрового середовища є логічним продовженням їхньої місії.
Використані
джерела:
https://dou.ua/forums/topic/46499/
https://business.diia.gov.ua/history-of-success/shcho-biznesu-potribno-znaty-pro-wcag
