13 листопада - Міжнародний день незрячих людей

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я 13-го листопада відзначається Міжнародний день незрячих. За даними ВООЗ, близько 300 мільйонів людей в світі страждає від порушень зору, з них майже 40 мільйонів незрячі люди. За тією ж статистикою, кожні п’ять секунд втрачає зір один дорослий, а кожну хвилину – 1 дитина.

   Міжнародний день незрячих відзначається у багатьох країнах світу з метою привернення уваги суспільства, поширення інформації щодо незрячих людей та їхніх прав. Цю дату було вибрано тому, що саме 13-го листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі, а потім у Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. Він також розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні рельєфні літери, витиснені на щільному папері. І до появи шестикрапкового шрифта Брайля саме унціалом друкувалися книги для незрячих людей.

   На цей час, в Україні працює і щорічно випускає в доросле життя осіб з порушеннями зору 6 шкіл для незрячих дітей та 20 шкіл для слабозорих. У зв’язку із розвитком інклюзивної освіти ситуація дещо змінилася. Щоправда, здебільшого поширення набула так звана індивідуальна форма навчання, і лише зрідка – інклюзивна, через відсутність фізичної можливості, а також практичних знань і навичок щодо роботи з незрячими учнями в інклюзивному класі у педагогів загальноосвітніх шкіл.

   В цілому, за останніми статистичними даними в Україні мешкає близько 70 тисяч незрячих людей, але за неофіційними даними їх у три рази більше. Нажаль, останні роки до причин втрати зору додалися також травми пов’язані із бойовими діями. У зв’язку з цим, питання допомоги, реабілітації та включення в суспільне життя незрячих людей та людей із порушеннями зору зараз набуло ще більшої гостроти.

   Отже, незайвим буде знати основні законодавчі документи, на які спирається процес реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні:

   - Конституція України.

   - Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

   - Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

   - Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю».

   - Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

   - Закон України «Про соціальні послуги».

   Відповідно до Конституції України держава має забезпечити право кожного на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (стаття 46), право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).

   Пам’ятаймо про свої права і бережімо один одного!

Всесвітній день дислексії

   8-го листопада відзначається Всесвітній день дислексії - розладу, що характеризується труднощами в навчанні швидкого й точного читання та розуміння змісту. Сьогоднішній допис покликаний нагадати про існування такого розладу. Дислексія зустрічається не так рідко, як це могло би здатися. За даними Єльського Центру Дислексії та Креативності, вона певною мірою вражає кожного п’ятого.

   Люди, у яких наявний цей розлад, часто мають проблеми із розумінням прочитаного, їм важко читати швидко і без помилок. Також вони мають проблеми із правописом і записуванням під диктовку, пропускають, переставляють та дзеркально перевертають літери. Дислексикам буває складно знаходити під час читання місце в тексті, де вони зупинились.

   Зазвичай, найочевидніше ці проблеми постають у початковій школі.

   Дитина з дислексією може важко запам’ятовувати букви, їй важко даються навички письма, слабо розвинена дрібна та велика моторика. Ці, та ще ряд особливостей можуть підказати, що такому учню потрібна додаткова допомога та увага. Також дитині з дислексією потрібно більше часу на виконання завдань з читання та письма.

   Окрім того, важливо розуміти, що хоча дислексія й ускладнює дитині процес навчання, однак сама по собі вона не є ознакою проблем з інтелектом. І у більшості випадків, якщо своєчасно звернутися до грамотних фахівців — нейропсихологів, логопедів, — проблему можна скорегувати.

   Наостанок, пропонуємо вам прочитати декілька історій від людей, які розповідають про цей розлад із власного досвіду:

   Дислексія - це не вирок. Історія та поради від людини, яка живе з розладом читання.

   Власний досвід: «Я зраділа, коли дізналась, що у мене дислексія»

   І будьмо уважні один до одного!

Міжнародний день білої тростини

   1969 року загальними зборами Міжнародної федерації незрячих людей у Коломбо 15-те жовтня було визнано Міжнародним днем білої тростини. У всесвітньому масштабі ця дата почала відзначатися вже наступного року. Зараз саме біла тростина значно допомагає ідентифікувати незрячу людину, а тому, хто нею користується, – бути помітним і не залишитися без уваги та допомоги.
   Історія появи білої тростини, безумовно, заслуговує на екранізацію. Бо це історія про силу духу і вчасно надану підтримку.
   Вона бере початок в десятиліттях між двома світовими війнами, і можливо, все було трошки не так, як ми описуємо, адже винахід білої тростини приписується різним людям, але найбільш загальнопризнаним винахідником все-таки є фотограф із Брістоля Джеймс Бігс. У 1921 році Джеймс Бігс, молодий фотограф, втратив зір в результаті нещасного випадку. Але крізь свій розпач він дослухався до поради, що дав йому солдат, якого також спіткала втрата зору. Порада колишнього воїна була такою: "Розвивай свою самостійність, виходь з дому один, чим частіше будеш виходити з супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться вийти одному".
   Бігс почав ходити самостійно зі своєю звичайною тростиною для прогулянок. Але біда була в тому, що зустрічні перехожі не розуміли, що перед ними незряча людина. Це могло призводити до прикрих випадків. Особливо дошкуляли автомобілі, яких у його місті ставало все більше. Тому, щоб стати більш помітним для перехожих та автомобілістів, Бігс вирішив пофарбувати свою тростину в білий колір.
   Деякі джерела, щоправда, стверджують, що така тростина – французький винахід, і використовувати її почали ветерани, які втратили зір під час Першої світової війни. А після того, як 7-го лютого 1931 року в присутності декількох французьких міністрів були подаровані перші дві білі тростини, 5 тисяч таких предметів розіслали по всій Франції людям, які їх потребували. Цього ж 1931 року ротаріанський клуб купив і подарував білі тростини незрячим британцям.
   Ще одна віха в історії білої тростини пов’язана із психологом Річардом Гувером, який займався реабілітацією американських військових під час та після Другої світової війни. Він переробив білу тростину на більш довгу, адже так можна вивчати перешкоди та ходити впевненіше. Гувер першим почав розробку методології використання білої тростини як засобу для орієнтування. Він багато спостерігав і експериментував, і, навіть, особисто випробовував тростини й методи, зав'язуючи собі очі.
   І зараз, в час технологічних досягнень, які покликані поліпшити життя незрячих людей, біла тростина продовжує залишатись базовою необхідністю для незалежного і продуктивного життя. Вона інформує про нерівності тротуару та перешкоди, а також слугує сигналом для оточуючих.
   Важливо не перешкоджати шляху людини з білою тростиною, не направляти в іншому напрямку. Якщо вам здається, що людині не завадить ваша допомога, то замість припущень краще спитати прямо. Чемно запропонуйте: “Дозвольте мені допомогти вам?” і якщо відповідь позитивна, то запитайте, що слід робити.
   А ще важливо пам’ятати, що інколи ми можемо не здогадуватися, що людина має проблеми з зором, адже це спектр, а не певний чіткий стан. І не завжди люди з інвалідністю мають при собі білу тростину і окуляри. Тож, якщо перехожий запитує номер автобуса, або ціну товару у крамниці, то найкращим буде ввічливо відповісти на запитання.
   Будьмо уважні один до одного кожного дня!

 

Всесвітній день зору

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку у другий четвер жовтня відзначається Всесвітній день зору – день глобального інформування про хвороби ока. А також, цей день покликаний привернути увагу до проблем сліпоти і реабілітації людей з порушенням зору.

В 2024 році Всесвітній день зору припадає на 10 жовтня.

   Інформувати про хвороби ока та можливість їх попередження дуже важливо. Мільйони людей у світі ризикують утратити зір через недоступність елементарних медичних послуг із догляду за очима. 90% людей, що страждають від порушень зору, живуть у країнах, що розвиваються. Адже завдяки сучасному рівню знань і технологій до 80% очних захворювань можна запобігти.

   Найвразливіші до офтальмологічних захворювань – діти шкільного віку, у яких спостерігається короткозорість або далекозорість, та особи після 40 років з глаукомою та катарактою.

   Різні порушення зору мають різні причини. На розвиток короткозорості та далекозорості найбільше впливають генетичні передумови. Катаракта та глаукома розвиваються з інших причин: через хронічні захворювання, діабет, серцево-судинні захворювання, куріння, надмірну вагу, вплив ультрафіолету, неповноцінне харчування та відсутність фізичної активності. Тому ці очні захворювання можна попередити, змінивши спосіб життя.

   Щоби зберегти очі здоровими якомога довше, лікарі радять виконувати ці прості рекомендації:

   · дотримуйтеся здорового способу життя;

   · займайтеся спортом;

   · до раціону харчування включіть зелень (особливо шпинат), капусту, рибу;

   · використовуйте сонцезахисні окуляри для захисту очей від шкідливої дії ультрафіолетових променів;

   · не паліть;

   · дотримуйтеся правил особистої гігієни під час використання контактних лінз та окулярів.

   Дуже важливо не перевантажувати та берегти зір під час роботи і дозвілля. Книги – невід’ємна частина нашого життя, тож бібліотекарі Гончарівки пропонують перевірити себе на шкідливі звички, пов’язані із читанням:
 
   Чи часто ви читаєте лежачі або перебуваючи в русі (в машині, громадському транспорті, тощо)?

   Чи дотримуєтеся оптимальної (30-40 см) відстані очей до сторінки?

   Чи достатньо освітлене ваше робоче місце?

   Чи виховали ви у собі звичку робити невеликі перерви, приблизно 3-5 хвилин, в процесі читання або роботи за монітором?

   І обов’язково приділяйте увагу своєму зору та регулярно проходьте медичні огляди.
 
   Бажаємо усім міцного здоров’я!

 

   Добрий день, наші любі користувачі!

   Як ви можете побачити, остання публікація у блозі датується початком 2022 року. 16 лютого. 8 днів до повномасштабної війни.

   Вторгнення РФ зламало багато планів і гарних задумок. І, нажаль, це далеко не всі наслідки. Центр обслуговування людей з інвалідністю став одним із перших відділів, які постраждали від обстрілів російської армії. Згодом удари були все потужнішими, а пошкодження більшими.

 Але життя продовжується. Неймовірно мужні бібліотекарі, які лишаються в Херсоні, створили Арт-укриття "Незламна бібліотека". Багато героїзму було докладено при спасінні й евакуації фондів. І ще багато-багато роботи велося ці два з половиною роки. Тож найменше, що ми можемо зробити, це відновити наш блог. Тим більше, що тем вже назбиралось чимало: і болісних, про які важко, але треба говорити, і позитивних, які дають надію на краще.

   З вдячністю, ваш Центр обслуговування людей з інвалідністю при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

 

Як зіткати пояс власноруч?

   Чи знаєте ви, що таке бердечко і як з його допомогою можна зіткати набірний пояс? А хлопці та дівчата з ГО «Аутизм. Особливий всесвіт» нещодавно дізналися. На майстер-класі в Гончарівці учасники мали змогу переконатися, що зіткати собі поясок зовсім не складно. До того ж, таким чином можна зробити ще багато корисних речей. Наприклад, цікаву ручку для екосумки, які також виготовляє молодь у рамках пілотного проєкту, започаткованого батьками-членами згаданої ГО, – профорієнтація випускників із РАС.

   Колись пояс був дуже важливою частиною одягу, якій навіть надавали містичного значення. Вона могла не лише захищати, а й давати надприродну силу власнику. Тож не дивно, що й способів виготовлення цього елемента одягу існує чимало. Однією з цікавих технік є плетіння поясів на бердечку – схожого на дощечку з прорізями та дірочками засобу для ткання. На відміну від гобеленового плетіння, узор пояса формують нитки основи, а базується він на простому полотняному переплетенні. Тож із повздовжніх та поперечних смужок формується узор виробу.

   Отже, озброївшись цими знаннями та необхідним інструментом, залишається лише заправити нитки і – до справи. Якщо вам також хотілося б спробувати себе у такому виді ткання і дізнатися більше про наші майстер-класи, звертайтеся у Центр обслуговування користувачів з особливими потребами (І поверх), або за тел.: (0552) 26-63-97

До Інклюзивного лялькового театру завітали журналісти

  На базі бібліотеки імені Гончара вже декілька років поспіль існує ляльковий театр для дітей з розладами аутистичного спектру. За допомогою ляльок учасники пізнають своє тіло, вчаться побутовим навичкам та презентують себе світу. За роки існування театр вже поставив декілька вистав та встиг поїздити на фестивалі по всій Україні. 

  У чому важливість існування подібних ініціатив та як подібні проєкти змінюють життя юних акторів — дивіться у сюжеті від Медіаплатформи "Вгору".

Гончарівка в Ранку на Суспільному

  Ми вже писали про те, що у Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара проводяться заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Навчає майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. А тепер із задоволенням поділимося відеосюжетом, який зняли журналісти телеканалу Суспільне Херсон для передачі Ранок на Суспільному.

НА ДОТИК

У Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара продовжуються заняття в рамках курсу для початківців «Плетення з намистин фулеренами». Проводить їх майстриня та спеціаліст із орієнтування для незрячих Світлана Кандала. Минулого четверга ми вкотре мали можливість переконатися у словах Світлани про те, що плетення з намистин може бути дуже захоплюючим. Крім того, ця діяльність розвиває дрібну моторику і, звичайно, просторове мислення. Суттєвою допомогою можуть стати створені майстринею авторські аудіо майстер-класи, за допомогою яких ви насправді зрозумієте, що незважаючи на існуючий стереотип про те, що для плетіння з намистин необхідний чудовий зір, плетння на слух і на дотик також можливе. Заняття адаптовані для людей зі значними порушеннями зору, що може стати в нагоді також і багатьом людям похилого віку, які хотіли б спробувати себе в цьому виді декоративно-прикладного мистецтва. А ще окрім набуття рукодільних навичок майстер-класи дають можливість відчути себе в колі однодумців і отримати радість від спілкування.

Більше читай тут.

 

4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Також у цей день відзначають народження французького  тифлопедагога та творця азбуки, яка зараз використовується у всьому світі, – Луї Брайля.

Коли майбуньому творцю всесвітньовідомого шрифта для незрячих людей було 11 років, у 1820 році, у минулому капітан артилерії Шарль Барб’є звернувся до директора Паризької Національної школи для незрячих дітей і запропонував продемонструвати учням школи «нічну азбуку» – спосіб кодування військових повідомлень, що дозволяв записувати і читати їх у повній темряві. Йому відмовили. Наступного року він звернувся вже до іншого директора, який поставився до пропозиції більш серйозно. Тоді Барбьє виступив перед учнями і запропонував їм спробувати винайдену ним систему запису. Вона виявилась легшою, ніж система Гаюі, яку використовували на той час, а отже сподобалась. Серед учасників цієї презентації був 12-річний Луї Брайль. Він одразу ж запропонував зміни, які б зробили процес письма і читання більш простим, але тоді до зауважень хлопчика не поставилися серйозно.

Багато років Брайль розробляв і вдосконалював той рельєфно-крапковий шрифт, який ми маємо зараз. Вперше початковий варіант шрифта він представив на розгляд у 1829 році. Тоді йому було 20 років. Його було визнано незручним для зрячих викладачів, і лише у 1837 році за вимогою незрячих людей та людей із вадами зору рада знову повернулась до розгляду шрифту.

У його основі лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки. Брайль був талановитим музикантом, викладав музику незрячим і слабозорим людям, на основі принципів, покладених в основу його шрифту, розробив шрифт для запису нот.

Офіційно новий код затвердили аж 1854 року – через два роки після смерті Брайля.

Першою книгою, надрукованою за системою Брайля, була «Історія Франції».

Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара має у своїх фондах видання шрифтом Брайля, зокрема і українською мовою.

ГАСТРОЛІ ДО КИЄВА 

Інклюзивний театр при бібліотеці "Звичайна роль - особливий актор" взяв участь у Всеукраїнському фестивалі творчості людей з інвалідністю "Барви життя

 Актори інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор» завжди мріяли продемонструвати власну творчість за межами нашого міста в реальному форматі: на великій сцені, зі справжніми софітами, перед новою глядацькою аудиторію. І ось нарешті мрія здійснилася – колектив отримав запрошення взяти участь у Всеукраїнському фестивалі творчості людей з інвалідністю «Барви життя», який проходив 3 грудня у Києві.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

   Сьогодні, 3 грудня, відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю.

  Ця дата мобілізує підтримку громадськості у розв'язанні найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх. Цей день є нагадуванням людству про його обов'язок виявляти турботу та милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства. Така мета була поставлена у 80-х рр. ХХ ст., коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки Десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

 Сьогодні варто підсумувути зроблене для цієї категорії громадян, проаналізувати фактичне становища людей з особливими потребами в суспільстві та визначити плани щодо поліпшення їх життєвого рівня. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

«ТВОРЧІСТЬ БЕЗ КОРДОНІВ»

   У Херсонському облмуздрамтеатрі у перший день зими влаштували проведення інклюзивної події під назвою «Творчість без кордонів». А присвячена вона Міжнародному дню людей з інвалідністю.

   Попри чималу кількість глядачів, особливі артисти трималися на сцені впевнено і виконали не один музичний номер. І звичайно ж інклюзивна подія не обійшлась без показу вистави «Задерикуватий півень» від учасників інклюзивного театру при бібліотеці «Звичайна роль – особливий актор».

Пропонуємо переглянути чудовий сюжет телеканалу Херсон Плюс про цю подію.

ЧИ ЛЕГКО ЗНАЙТИ РОБОТУ ЛЮДИНІ З ІНВАЛІДНІСТЮ?

   Нещодавно Центр обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної універсальної бібліотеки ім. Олеся Гончара проводив черговий онлайн-тренінг «Техніка пошуку роботи». Захід відбувся в рамках спільного проєкту Гончарівки та Херсонського міського центру зайнятості «Твій шлях до успіху».

   Зважаючи на сучасні реалії, особливий акцент було зроблено на те, як саме інтернет, і зокрема соціальні мережі, можуть допомогти шукачу отримати бажану посаду. Крім того, багато було сказано щодо користі соцмереж для побудови особистого бренду: говорили про те, яку інформацію про вас надає ваш профіль та які факти має містити пост щодо пошуку роботи. Приділили увагу також сучасним тенденціям на ринку праці й питанню складання роботодавцем оголошення про пошук нового працівника. Чого не має бути в тексті оголошення, яку інформацію можна вважати порушенням закону та дискримінацією, як саме ми можемо вплинути на недобросовісних роботодавців – про це також дізналися учасники.

 Подібні тренінги допомагають підвищити свою конкурентоздатність на ринку праці та стати більш обізнаним у правових питаннях.

ТЕХНІКА, ЯКА ЗАВЖДИ ДОПОМОЖЕ

  Сучасні технології здатні відкрити нові перспективи для людей із проблемами зорового сприйняття, урізноманітніти їх доступ до інформації. Спеціальна техніка та спеціалізоване програмне забезпечення розширюють горизонти для розвитку людей із вадами зору, зокрема і професійного, відкривають можливості для отримання нових знань.

  Але ж не секрет, що речі, які були створені з якоюсь певною спеціалізованою метою, часом набувають більш широкого використання. Саме така доля спіткала наявні в Гончарівці електронні збільшувачі «Optelec ClearView». Електронні збільшувачі, або електронні лупи, – компактні пристрої з камерою і екраном, які дозволяють побачити збільшене зображення в різних режимах.

  Серед переваг цих приладів найбільше виділяють наступні:

  Відмінне зображення

Від часу випуску першого збільшувача були зроблені значні досягнення у функціональності пристроїв і чіткості зображення. На початку свого існування настільні збільшувачі мали дуже зернисте зображення, а зараз ми можемо запропонувати вам досить чітке – навіть за умови найвищих рівнів збільшення. Пристрій має декілька режимів зображення: повно-кольорове, чорно-біле, позитивне та негативне. Можна також керувати контрастністю.

  Зручне використання

Ковзаюча платформа для читання допомогає нам мінімально рухати сам документ. Це зручно, коли маємо справу з важкими газетами. Також у користувача є можливість дуже легко зафіксувати прилад у необхідному положенні, тому ви не втратите потрібну інформацію.

  Просте керування

Елементи керування розроблялися так, щоб бути максимально зручними та простими. У прилада є всього декілька кнопок: переключення режиму, збільшення та зменшення зображення, регулювання контрастності.

  Але не лише для людей із вадами зору корисні ці прилади. Електронні збільшувачі поступово стають невід'ємною частиною будь-якого технологічного або ремонтного процесу. Воно й зрозуміло, адже з їх допомогою істотно полегшується процес ідентифікації дефектів, пошкоджень і відколів, які неозброєним оком майже неможливо помітити.

  Для тих, хто займається ремонтом мобільних телефонів, планшетів та іншої електроніки, «Optelec ClearView» може стати незамінним приладом. Адже вироби, що підлягають ремонту, далеко не завжди бувають плоскими, а крім них потрібно примудритися розмістити під об'єктивом і паяльну лампу або інший інструмент. Чималою перевагою приладу є те, що збільшувач дає пряме, а не перевернуте збільшене зображення, тому користувачеві не доведеться подумки перевертати картинку. Крім того, прилад містить яскраву підсвітку. Завдяки цьому досягається висока якість картинки і природне перенесення кольорів, а довгий фокус дозволяє працювати навіть із великими та об'ємними виробами.

  При роботі на електронному збільшувачі краще видно просторові рухи та об'єм, а зручний для роботи дизайн суттєво зменшує навантаження на шию і очі.

  Впевнені, ми вас переконали, і ви теж захочете скористатися досягненнями новітньої техніки, стаціонарними або ручними збільшувачами. Такі збільшувачі знаходяться в Центрі для людей з особливими потребами та в секторі періодичних видань відділу обслуговування користувачів (І та ІV поверхи) Херсонської обласнгої універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.

  Приходьте до Гончарівки, і ми радо вам допоможемо.

ПІДГОТОВКА НОВОЇ ВИСТАВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ТЕАТРУ

Інклюзивний театр "Звичайна роль - особливий актор" при КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара" готує нову виставу. Телеканал Херсон Плюс зняв чудові фото з репетиції.

 

ВАЛЕНТИН ГАЮЇ – НОВАТОР, БЛАГОДІЙНИК, ТИФЛОПЕДАГОГ

   13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – французький педагог, який вважається основоположником тифлопедагогіки, педагогіки для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата стала основою для Міжнародного дня незрячих (International Day of the Blind). Тож дізнаймося більше про цю видатну людину.

   Саме Валентину Гаюї належать перші спроби створення навчальних закладів для незрячих дітей, розробки дидактики та методики навчання загальноосвітнім предметам і трудовим навичкам. Відомий тифлопсихолог П. Віллей у книзі «Психологія сліпих» наводить історичні дані про те, як Валентин Гаюї випадково звернув увагу на важке становище незрячих, переважно неосвічених людей, жебраків. В. Гаюї спало на думку, що вони також здатні до навчання і, можливо, їм під силу досягти великих успіхів у деяких сферах, зокрема, музиці. Він розробив систему навчання незрячих читання, письма, арифметики, музики та різних ремесел. Щоб реалізувати свою думку Гаюї спочатку відкрив за власні кошти школу, надалі – інститут на 30, а пізніше – на 120 учнів.

  У 1803 р. російський імператор Олександр І запросив Гаюї для створення аналогічного інституту в Російській імперії. Але в Росії його спочатку спіткала невдача. Активно розпочавши справу, він просто не зміг набрати учнів. Чиновники, яким було доручено комплектацію шкіл, відповідали, що «в Росії сліпих дітей немає». Коштів, виділених на цю роботу, Гаюї майже не отримував. У цих непростих умовах, незважаючи на труднощі, він працював до 1817 року. Згодом його перший у Росії інститут для сліпих все-таки визнала влада, надала будівлю особняка на Васильєвскому острові та зрештою дозволила набрати дітей. Повернувся до Франції Гаюї у віці 72-х років.

   Помер педагог у 1822 році та був похований у Парижі. За даними, що збереглися до нашого часу, гранітний пам’ятник на його могилі було встановлено за гроші, зібрані незрячими музикантами та ремісниками.

Метод навчання читання та письма був описаний педагогом у його роботах і покладений в основу інших подібних досліджень. У різних країнах відкривали навчальні заклади для незрячих. Так, у 1791 р. було відкрито навчальний заклад для сліпих у Ліверпулі, в 1801 році – в Лондоні, в 1804 році – у Берліні, у 1881 році – у Петербурзі, в 1882 році – у Москві. Всього у 80-х роках XIX століття у світі налічувалося близько 150 таких закладів У цей період тифлопедагогіка вже почала відокремлюватись від загальної педагогіки та розпочався активний розвиток методик навчання незрячих. А за «унціалом», рельєфно-лінійним шрифтом, який розробив Гаюї, незрячі люди навчалися до появи шестикрапкового шрифта Брайля. І саме «унціалом» були надруковані перші книги для незрячих людей.

Центр для користувачів з особливими потребами при Херсонській обласні універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара нагадує, що надає доступ до інформації людям із вадами зору. Ми маємо технічні можливості, які можуть зробити ваш пошук інформації більш комфортним та легким. Також Центр має видання шрифтом Брайля, колекцію аудіокниг і літературу для майбутніх та практикуючих тифлопедагогів.

Джерела:

Вікіпедія.

Синьова Євгенія Павлівна. Тифлопсихологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Є.П. Синьова - К. : Знання, 2008. - Бібліогр. у кінці розд. та в підрядк. прим.. - Дод.: с. 360-365. - 365 с. - (Вища освіта XXI століття), ISBN 978-966-346-337-7.

 

«Зрячі» руки незрячої майстрині

Віднедавна у Центрі для користувачів з особливими потребами (І поверх) гостює справжнє щастя: сплетені з яскравих намистинок слоненя, кошеня та зайчик, фрукти у плетеному дерев’яному кошику, каченята, граючись з якими, можна легко навчитися рахувати, а ще – великий іграшковий ведмедик із дерев’яних намистин. Усе це ­– виставка робіт незвичайної майстрині Світлани Кандали. Зовсім небагато майстринь, які займаються бісером, оволоділи мистецтвом плетіння об’ємних іграшок без каркасу і проволоки. Більшість відгукується про техніку плетіння іграшок та фулеренів, як про техніку, складну для освоєння. Тож як прийшла до цього виду рукоділля незряча майстриня, що не лише оволоділа таким видом мистецтва, а ще й навчає інших, зокрема і дітей із вадами зору? Вона розповіла нам свою історію:

«Поганий зір був у мене з народження – міопія високого ступеня. Але займатися рукоділлям почала ще в 7 рочків. Мама навчила мене в'язати. Одного дня посадила мене і троюрідну сестру й сказала: "Ось я вам показую, як в'язати спицями, все інше буде залежати від вас, хто буде в'язати в майбутньому, а хто – закине”. Сестра зв'язала шарфик для ляльки, а я стала в'язати далі. Можливості купувати мені пряжу в мами не було. Я брала старі в'язані речі, розпускала їх, потім пов'язувала в довгі нитки і в'язала. Досі пам'ятаю зв'язану мною смугасту безрукавку, вона була з червоних і білих смужок, шириною чотири сантиметри кожна, із двома джгутами спереду. Це була річ, яку я зв'язала для себе і могла носити, до цього були шкарпетки, пінетки, шарфики.
Моє рукоділля допомогло мені пережити втрату зору – у 16 років я остаточно осліпла. Спочатку було важко змиритися, не могла прийняти цю ситуацію, потім зрозуміла, що потрібно пристосовуватися до нового життя, учитися робити все на дотик. Так як я була практично ще підлітком, і гуляти на вулиці самостійно, і взагалі жити в суспільстві зі зрячими, не могла, тому сиділа вдома. Потрібно було вдома себе якось реалізувати, ось тоді й стало в нагоді моє в'язання. На той час я вже швидко в'язала, і мені не потрібно було дивитися на в'язку. Стала освоювати візерунки, переписувати їх шрифтом Брайля. Чим складніше був малюнок, тим більше мене захоплювало рукоділля, складні візерунки в'язала вже по пам'яті. Але з часом в'язання відійшло в бік, бо не було вже в ньому потреби. Стала вивчати комп'ютер. Через інтернет навчилася нового виду рукоділля, і бісероплетіння виявилося новим вікном у життя. Навчилась плести квіти, дерева, тварин, збирала схеми, якими могли б користуватися незрячі люди. Надалі навчилася записувати аудіомайстер-класи, навчала незрячих людей плести з бісеру через інтернет. Пощастило застосувати мій досвід і в реальному житті, навчаючи незрячих дітей бісероплетінню.
Мені подобається займатися саморозвитком, і тому я не стою на місці. Одного прекрасного дня освоїла дуже рідкісну в нас техніку: плетіння з намистин фулеренів. Це дуже захоплюючий вид рукоділля. Тут розвивається образне мислення, дрібна моторика, і ще є купа необмежених можливостей. Поступово стала збирати з різних джерел нові й нові схеми. Буває складно знайти людину, яка допомогла б розібратися з тією чи іншою моделлю, але мене це не зупиняє, нехай повільно, але я йду вперед і досягаю своєї мети. А ще я вдячна всім людям, які зустрілися на моєму шляху і допомогли мені вдосконалюватися. І сама відкрита для співпраці та рада допомагати».

Телебачення завітало на круглий стіл «Креативна терапія на Херсонщині"

    Сюжет на телеканалі Херсон Плюс про проєкт «Тиждень креативної терапії «У гармонії з собою». Захід розпочався із традиційного засідання круглого столу. Говорили про нейрографіку, іпотерапію, лялькотерапію, драмотерапію та каністерапію. Особливу увагу приділили арт-терапії у роботі з дітьми.

Тиждень креативної терапії «У гармонії з собою»

Літо – найкращий час для того, щоб приділити увагу собі! І тому саме зараз – слушний момент відвідати Гончарівку та завітати на Тиждень креативної терапії «У гармонії з собою».
Цей проєкт – інклюзивна програма, яка включає серію майстер-класів, основаних на різноманітних техніках арттерапії та анімалотерапії.
Пориньте на тиждень у дивовижний світ цілющої творчості!

Знайомтеся з програмою та обирайте свою методику.

Записатися на майстер-класи можна зателефонувавши на номер, вказаний у програмі, або на фейсбук-сторінці бібліотеки.